Справа № 762/1419/13-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 липня 2013 року м. Севастополь
Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя Синиця А.М.
при секретарі судового засідання Шрам В.О.
за участю: прокурора - Тимофєєва Д.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, представника цивільного позивача - ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні в залі судового засідання Балаклавського районного суду міста Севастополя матеріали кримінального провадження №12013140000000122 від 02.02.2013р., обвинувальний акт по якому надійшов 16 травня 2013 року від старшого прокурора прокуратури м. Севастополя стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Бахчисарай, АР Крим, громадянина України, росіянина, неодруженого, маючого на утримання двох малолітніх дітей, із вищою освітою, офіційно працюючого юристом ВАТ «Архітектурно-рекламне технологія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01.02.2013 о 16 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мітсубісі-Галант» номер державної реєстрації НОМЕР_1 і рухаючись по автодорозі Севастополь-Інкерман зі сторони с. Фруктове в напрямку м. Севастополя, в порушення вимог пунктів 2.36, 12.6 г Правил дорожнього руху України поза населеним пунктом рухався з перевищенням швидкості, яка складала близько 100 км/год, був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну (мокра проїжджа частина та грязь біля правого краю проїжджої частини), в результаті чого на 14км+600м, допустив занос автомобіля з виїздом на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2105 номер державної реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху.
В результаті ДТП: - водій автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №651 мд від 15.04.2013 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоосколкового перелому правого наколінника зі зміщенням, закритого перелому 8-9 ребер зліва по середньо пахвовій лінії, забійної рани лоба, синця і садна обличчя, грудей, струсу нирок, які відносяться до пошкоджень середньої тяжкості, які потягнули тривалий розлад здоров'я на строк більше 21-го дня;
- пасажир автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №671 мд від 16.04.2013 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого переломовивиха головки лівого стегна і осколкового перелому нижньої третини лівого стегна; двох забійних ран лівого коліна спереду, не на рівні перелому, в межах м'яких тканин коліна; закритого перелому 7-го ребра зліва по середньо пахвовій лінії; забиття легенів; закритою черепно-мозковою травми у формі струсу головного мозку з об'єктивною неврологічною симптоматикою множинних саден, забитих місць голови, тулуба, кінцівок; різаної рани верхньої повіки лівого ока, травматичного шоку 1 ступеня, які відносяться до пошкоджень середньої тяжкості, які потягнули тривалий розлад здоров'я на строк більше 21 -го дня;
- пасажир автомобіля ВАЗ-2105 ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №289 мд від 18.02.2013 року отримав тілесні ушкодження у вигляді саден м'яких тканин обличчя і голови; забиття поперекової області, струсу нирок; забиття правого кульшового суглоба з порушенням функції статики і ходьби, забиття грудної клітки справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягнули тривалий розлад здоров'я.
В діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідність вимогам пунктів 2.3, 12.6г Правил дорожнього руху України, а аварійна дорожня обстановка, в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками та була створена за його вини, в результаті невиконання ним вищевказаних вимог пунктів ПДР України, згідно яких:
- п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом в дорозі»;
- п.12.6 «Поза населеними пунктами на всіх дорогах і на дорогах, які проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю: г') не більше 90 км/г».
Дії ОСОБА_1 стороною кримінального провадження кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час судового розгляду кримінального провадження до суду від обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшли клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілими, тобто на підставі ст. 46 КК України.
Суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, потерпілих та представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, які підтримали подане обвинуваченим та ними клопотання і не заперечували проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, вважає, що подані клопотання обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
ОСОБА_1 свою вину у скоєні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю. При цьому, вина ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доведена сукупністю інших зібраних по справі доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадках встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності (ар. с. 53,54).
Згідно наданих потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю відшкодував їм спричинену його діями матеріальну та моральну шкоду та вони примирилися з ним, у зв'язку з чим не заперечують проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Щодо цивільного позову КЗ «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пирогова» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 на суму 3 699,78 грн. та цивільний позов КЗ «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пирогова» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 на суму 1 761, 80 грн. суд приймаючи до уваги заяву прокурора та представника цивільного позивача про залишення цих позовів без розгляду, на підставі ст. 207 ЦПК України вважає, що зазначені позовні заяви підлягають залишенню без розгляду.
Суд вважає, що при таких обставинах, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставці ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілими.
Витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №325 від 28.02.2013р. у розмірі 440,10 грн. та для проведення автотехнічної експертизи №86 від 23.04.2013р. у розмірі 586,80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 126, 285, 286, 288 КПК України, ст. 207 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ст. 46 КК України, тобто у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілими - задовольнити.
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України - звільнити.
Провадження по обвинувальному акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013140000000122 від 02.02.2013р. - закрити.
Цивільний позов КЗ «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пирогова» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 на суму 3 699,78 грн. залишити без розгляду.
Цивільний позов КЗ «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пирогова» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 на суму 1 761, 80 грн. залишити без розгляду.
Витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №325 від 28.02.2013р. у розмірі 440,10 грн. та для проведення автотехнічної експертизи №86 від 23.04.2013р. у розмірі 586,80 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.
Ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя.
Суддя Балаклавського районного суду
міста Севастополя А.М. Синиця