ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/17510/13-к

Провадження по справі 1-кп/122/297/13

30 липня 2013 р. Залізничний райсуд Сімферополя АР Крим в складі:

головуючого - Гнусарєва В.К.,

при секретарі - Антонової І.Л.,

за участю прокурора - Гришневського В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі кримінальне провадження № 12013130410000997 відносно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сімферополі, гр-на України, з середньотехнічною освітою, не одруженого, маючого на утриманні н/л дитину, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2 зареєстрованого у АДРЕСА_3 не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 р., приблизно о 17.00 год., обвинувачений ОСОБА_1, виконував обов'язки згідно з договором про надання послуг № 643 від 16.12.12 р. (строк до 28.02.13 р.) та договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність і нерозголошення комерційної таємниці від 16.12.12 р., укладеними та узгодженими з адміністрацією - фізичною особою-підприємством «ОСОБА_3.» (юридична адреса: АДРЕСА_4, ІНФЛПН НОМЕР_1), на посаді продавця касира торгового об'єкта - оптовий склад оптової торгівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_5. Виконання обов'язків продавця-касира торгового об'єкта ОСОБА_1, відповідно до посадової інструкції згідно з класифікатором професій № 5220 супроводжувалося операціями з прийманням, обслуговуванням покупців, збереження грошей і забезпечення збереженості та обліку матеріальних цінностей.

Обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у себе на робочому місці в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи намір, спрямований на привласнення чужого майна, переслідуючи корисливий намір, всупереч обов'язкам та посадовій інструкції, привласнив з каси магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» гроші у сумі 3609,84 грн, які підлягали обов'язковому обліку та здаванню, у встановлені строки до каси дані кошти не спрямував і збереження матеріальних цінностей не забезпечив, чим завдав своїми діями ФО-П «ОСОБА_3.» матеріальні збитки на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину, розкаявся у скоєному, просив суворо його не карати і пояснив суду, що дійсно у вказаний час і за зазначених вище обставинах він привласнив гроші з каси магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», де працював продавцем-касиром.

Суд, з урахуванням думки учасників процесу, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визнав можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, а також оглядом і оголошенням окремих матеріалів кримінального провадження, а саме: заявою ФО-П ОСОБА_3 про привласнення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 3609,84 грн (а.с.8 т.1), актом щодо результатів інвентаризації готівкових грошових коштів від 22.02.13 р. (а.с.18), договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність і нерозголошенні комерційної таємниці (а.с.19 т.1), договором про надання послуг № 643 від 16.12.12 р. (а.с.20 т.1), довідкою щодо вартості спричиненого збитку (а.с.21 т.1), посадовими інструкціями (а.с.86-95 т.1).

Представник потерпілого у суді просив задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченого заявлену суму шкоди.

Покарання просить призначити обвинуваченому на розсуд суду.

Таким чином, аналіз досліджених доказів переконує суд у доведеності вини обвинуваченого і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, яке перебувало у особи в її віданні.

Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим, його особу, те, що він злочин скоїв вперше, характеризується з посереднього боку, в скоєному розкаявся, збиток потерпілому не відшкодував.

Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого буде покарання у вигляді позбавлення волі без його реального відбування і знаходить можливим та доцільним застосувати відносно нього ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Речових доказів по справі не має.

Цивільні позови потерпілого не оспорюється обвинуваченим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.370 - 374, 376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у злочині, передбаченому ч.1 ст.191 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;

- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

Строк випробування обчислювати з 30 липня 2013 р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - 3609, 84 грн (а.с.11 т.2)

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом 30 днів через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: