Справа № 162/892/13-ц

Провадження № 2/162/215/2013

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, --

встановив:

До Любешівського районного суду із позовом звернулася ОСОБА_1. Просить ухвалити рішення, яким розірвати її шлюб з ОСОБА_2, залишити за нею дівоче прізвище ОСОБА_1

Свої вимоги мотивує тим, що стосунки між подружжям не склались, останнім часом в сім'ї почастішали конфлікти, проживають окремо, спільного господарства та сімейного бюджету не ведуть. За таких обставин вважає недоцільним подальше збереження шлюбу.

Позивач в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.

Відповідач також не з'явився до суду. У поданій заяві позов визнав, проти розірвання шлюбу не заперечив.

На підставі частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 20 серпня 2013 року не здійснювалось.

Оскільки викладені у позовній заяві обставини, на які позивач покладається в обґрунтування своїх вимог, сторонами фактично визнаються, то на підставі частини 1 статті 61 ЦПК суд визнає їх доведеними.

Частиною 2 статті 112 Сімейного кодексу України (далі -- СК) визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи обґрунтування позову, суд вважає, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому позов в частині позовних вимог про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Разом з тим, вимога позивача про залишення їй дівочого прізвища до задоволення не підлягає з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Згідно частини 1 статті 113 СК особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до частини 3 статті 234, частини 8 статті 235 ЦПК у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Аналіз процитованих положень закону у їх системному зв'язку приводить до висновку, що суд вказує у рішенні про розірвання шлюбу про вибір прізвища одного з подружжя лише у справах, які розглядаються за спільною заявою чоловіка та дружини у порядку окремого провадження.

Отже, в випадку розгляду справи про розірвання шлюбу у порядку позовного провадження суд не уповноважений змінювати прізвище одному з подружжя.

Разом з тим, це не позбавляє права позивача звернутися в органи РАЦСу з заявою про зміну прізвища після розірвання шлюбу у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрації актів цивільного стану».

Згідно частини 1 статті 88 ЦПК понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну реєстрації актів цивільного стану», частини 2 статті 115 СК рішення після набрання ним законної сили слід надіслати у відділ РАЦСу реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції Волинської області для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відповідної відмітки в актовому записі про шлюб.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 197, 209, 213-215 ЦПК, на підставі статей 112, 113, 115 СК, статей 15, 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, --

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26 жовтня 2008 року Перекальською сільською радою Зарічнянського району Рівненської області, актовий запис № 10, -- розірвати.

В частині вимог про зміну прізвища ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок понесених та документально підтверджених судових витрат.

Копію рішення після набрання ним законної сили скерувати у відділ РАЦСу реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відповідної відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук