Справа №295/7767/13-ц

Категорія 46

2/295/2430/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

при секретарі - Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 16.10.1982 року між ним та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого мають повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У квітні 2013 року шлюбні відносини між ними були припинені у зв'язку з тим, що він є інвалідом ІІІ групи та неможливістю відповідачем підтримувати нормальну психологічну обстановку в сім'ї, через відсутність взаємного почуття любові та підтримки, тому перебування у шлюбі стало суперечити його інтересам, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Відповідач на розірвання шлюбу не погоджується, але позивач вважає збереження шлюбу неможливим, тому просить шлюб між ними розірвати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, наполягаючи на розірванні шлюбу, та в обгрунтовання заявлених вимог пояснив, що спільне подружнє життя не склалося через постійні суперечки, сварки, які виникають у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та відсутністю поваги до себе зі сторони дружини, тому шлюбні відносини між ними були припинені і з 17.04.2013 року проживають окремо, примирення вважає неможливим.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що протягом часу перебування у шлюбі з позивачем вона весь час турбувалася про сім'ю та чоловіка, однак між ними виникали суперечки, під час яких позивач застосовував до неї фізичну силу, шлюбні відносини були припинені, а з 17.04.2013 року позивач проживає з іншою жінкою. При цьому зауважила, що бажає зберегти сім'ю з позивачем.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу (ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 16.10.1982 року між позивачем та відповідачем Виконавчим комітетом Дубищенської сільської ради Чуднівського району Житомирської області було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

У зв'язку з відсутністю між сторонами взаєморозуміння шлюбні відносини між сторонами були припинені та з 17.04.2013 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не вживають заходів для відновлення шлюбних відносин.

Зважаючи на те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, а також враховуючи відсутність спільного бажання та наміру обох сторін зберегти шлюб та примиритися, суд не вбачає доцільним надання сторонам строку для можливого примирення.

За наведених обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що є підставою для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу за проханням відповідача суд вважає можливим залишити їй прізвище «ОСОБА_2».

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір, що підтверджено документально і який підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16 жовтня 1982 року Виконавчим комітетом Дубищенської сільської ради Чуднівського району Житомирської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за актовим записом № 14, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя Л.М. Семенцова