Справа №2-195/2008р.

                                                                    РІШЕННЯ

                                                           ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

  27 жовтня 2008 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом КЖРЕП Чугуївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за витрати на утримання будинку та прибудинкової території, -

                                                                 ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості по оплаті за витрати на утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.10.2006 року по 01.07.2008 року у загальній сумі 482 гривні 32 копійки.

  В позовній заяві позивач вказав та його представник у судовому засіданні пояснив, що квартира в якій проживає відповідачка є її власністю і відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року за №2483  вона повинна щомісячно вносити плату за утримання будинку та прибудинкової території, але вона протягом вказаного терміну цих витрат не сплачувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість на вказану суму. Крім цього у відповідності до положень ст.ст.11,509 ЦК України у відповідачки виникло зобов'язання щодо участі у витратах на утримання будинку та при будинкової території і вона повинна сплачувати щомісячні платежі і без наявності письмового договору між сторонами. Просить суд стягнути суму заборгованості оскільки відповідачка добровільно сплатити її не бажає.

  Відповідачка заперечуючи проти позову вказала на те що, згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.05.2002 року виданого виконкомом Чугуївської міської ради вона є власником квартири АДРЕСА_1 і з моменту приватизації своєї квартири вона ніколи не сплачувала витрати на утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки фактично будинок та прибудинкову територію жильці та власники квартир утримують самостійно. Укласти договір на участь у вказаних витратах їй ніхто не пропонував. Просить суд відмовити позивачу в позові.

  Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.

  Відповідачка є власником приватизованої квартири у багатоповерховому будинку, який знаходиться на балансі та обслуговувані КЖРЕП Чугуївської міської ради. У відповідності до норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів внутрішнього благоустрою і зобов'язані приймати участь в загальних витратах пов'язаних із утриманням будинку та прибудинкової території у відповідності зі своєю часткою в майні будинку. Державні та комунальні підприємства по обслуговуванню і ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати жильцям комунальні послуги за державними розцінками і тарифами. Вказані норми декларують загальні підстави правовідносин між власниками приватизованого житла та комунальними підприємствами по обслуговуванню і ремонту багатоповерхових і багатоквартирних будинків, і не встановлюють будь яких зобов'язань між ними.

  У відповідності до ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а за умови ст.13 ЦК України цивільні права вона здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Тому за правилами ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства і особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

  В даному випадку не існує будь якого Закону України чи нормативного акту за умови якого між сторонами були б встановлені взаємні зобов'язання та обов'язки без укладення письмового договору.

  Тоді як за вимогами ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, тобто між сторонами повинен бути укладений письмовий договір. Але як підтвердив представник позивача письмового договору між сторонами не укладалося. У відповідності до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Представник позивача не надав суду будь яких письмових доказів обміну сторонами такими документами, відповідачка дійсно ніколи не сплачувала витрати по утриманню будинку. Більш того позивачем не надано і доказів по таким витратам і не спростовано ствердження відповідачки про відсутність таких витрат, оскільки у відповідності до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину не має наслідком його недійсність і заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, крім свідчення свідків. Але позивачем не яким чином не доведена наявність наданих послуг та витрат і реальне отримання цих послуг відповідачкою.

  Також згідно з Постановою Кабінету Міністрів України за №560 від 12.07.2005 року встановлена обов'язкова письмова форма укладення такого договору між власниками приватизованих квартир та державним і комунальними підприємствами по обслуговуванню і ремонту житла та затверджена типова форма договору і ці вимоги позивач не виконав.

  На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові позивачу, що не перешкоджає йому звернутися із позовом до суду про зобов'язання відповідачки укласти такий письмовий договір за наявності відповідних доказів та підстав.    

  Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.12, 13, 14, 207, 208, 218 ЦК України, Постановою КабМіну України №560 від 12.07.2005 року, суд -

                                                                   ВИРІШИВ:

  В позові КЖРЕП Чугуївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у витратах на утримання будинку та прибудинкової території - відмовити.

Стягнути з КЖРЕП Чугуївської міської ради на користь держави держмито у сумі 51 гривня.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. 

                                            Суддя: