Справа № 740/2261/13-ц Провадження № 22-ц/795/1994/2013 Головуючий у I інстанції -Марченко М. М. Доповідач - Онищенко О. І.
Категорія -цивільна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2013 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОнищенко О.І,
суддів:Зінченко С.П., Харечко Л.К.,
при секретарі:Шкарупі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 23 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
в с т а н о в и в:
У травні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 60800 гривень , компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 2958 гривень 71 копійку та 1200 гривень витрат на правову допомогу.
В ході розгляду справи ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 33246 гривень 90 копійок, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 3704 гривень 80 копійок та 1200 гривень витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовує, тим що з 11 квітня 2007 року по 22 лютого 2010 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. За період роботи відповідач заборгував йому заробітну плату в розмірі 19825 гривень 27 копійок, яка була не виплачена при звільнені. Заборгованість була стягнута лише 23 квітня 2013 року, через ДВС Ніжинського управління юстиції , на виконання наказу Ніжинського міськрайонного суду від 7 червня 2010 року. Оскільки у відповідності до вимог ст.117 ч.1 КЗпП України підприємство вчасно не виплатило йому заборгованість з заробітної плати, то з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки з відповідною компенсацією втрати частини грошових доходів .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23 лютого 2010 року по 23 квітня 2013 року в сумі 33246 грн. 90 коп., з утриманням при виплаті податку та інших обов'язкових платежів; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 3704 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн.; стягнуто з ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на користь держави судовий збір в сумі 369 грн. 52 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що 18 червня 2013 року господарським судом Чернігівської області ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" було визнано банкрутом, тому відповідно до ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( у редакції до 19.02.2013 року) виконання зобов'язань боржника можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України , рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач згідно наказу № 38-к від 11.04.2007 року був прийнятий на роботу до відповідача на посаду директора лабораторії оптичних технологій з 11 квітня 2007 року з окладом згідно штатного розпису. Наказом № 5-к від 22.02.2010 року він звільнений з посади директора лабораторії з 22 лютого 2010 року у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України. ( а.с.4,31)
На момент звільнення, ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" не провело остаточного розрахунку і не виплатило заробітну плату ОСОБА_5 за період з грудня 2008 року по лютий 2010 року в розмірі 19825 гривень 27 копійок. ( а.с. 6)
Судовим наказом від 7 червня 2010 року Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області стягнуто з ТОВ „ Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі в розмірі 19825 гривень 27 копійок .( а.с.7)
Платіжним дорученням № 3274 від 23 квітня 2013 року відділу ДВС Ніжинського управління юстиції, на примусовому виконанні в якому було рішення суду, підтверджено виплату заборгованості по заробітній платі позивачу.( а.с.13)
З апеляційної скарги вбачається, що на думку апелянта, заявлені позивачем позовні вимоги повинні розглядатись в межах ліквідаційної процедури, оскільки товариство визнано банкрутом, а тому рішення суду є незаконним.
Апеляційний суд не погоджується з даним доводом апелянта, оскільки він є необгрунтованим та таким, що грунтується на невірному розумінні вимог закону.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09 червня 2011 року порушено провадженні у справі про банкрутство ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" (а.с.13).
Спірні правовідносини між сторонами виникли 17 травня 2013 року - дня, коли державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повною виплатою ТОВ „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на користь ОСОБА_5 заборгованості по заробітній платі. Тому посилання апелянта на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року, є необгрунтованим.
Апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем позовні вимоги, враховуючи приписи п.1-1 розділу Х „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повинні розглядатись в місцевому загальному суді, а не в межах ліквідаційної процедури.
Апеляційна скарга не містить жодних заперечень щодо інших висновків суду першої інстанції, але за приписами ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що розрахунок затримки виплати позивачу всіх належних сум при звільненні становить у періоді часу з 23 лютого 2010 року по 23 квітня 2013 року включно, - 795 робочих дні, оскільки саме цей кінцевий період зазначено позивачем і вийти за межі позовних вимог суд не вправі. Вина відповідача в невиплаті заробітної плати останнім не спростована. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 визначена діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців, які передували звільненню з роботи, і становить 41 грн. 82 коп., згідно розрахунку зробленого відповідачем у довідці розрахунку( а. с. 35.) Вказаний розрахунок позивачем не спростовано, взято при обрахунку за основу, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягненню з відповідача коштів у сумі 33246 грн. 90 коп., оскільки зазначений розрахунок відповідає вимогам ст. 27 Закону України «Про оплату праці», розділу ІІ п.2, розділу ІV п.8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Також, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог позивача про стягнення 1200 гривень за надання правової допомоги. Зазначена сума витрат підтверджена квитанцією про її сплату від 01.02.2013 року ( а.с. 17), укладеним договором про надання правової допомоги від 01.02.2013 року ( а.с. 59) та актом прийому-передачі виконаних робіт від 24.05.2013 року ( а.с. 61)
Однак, апеляційний суд не може погодитись з тим, що судом першої інстанції стягнуто з ТОВ „ Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на користь ОСОБА_5 3704 грн. 80 коп. компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати, оскільки згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 року № 692), вказана компенсація нараховується у зв'язку з затримкою термінів її виплати, а не у разі затримки виплати підприємствами усіх форм власності нарахованої заробітної плати, як це вказано в рішенні Ніжинського міськрайонного суду від 23 липня 2013 року.
Судом першої інстанції зазначені вимоги Закону залишились поза увагою, що призвело до неправильного вирішення даного спору.
За таких обставин, виходячи з зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ „ ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги позивача щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 23 липня 2013 року в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати скасувати.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати відмовити.
В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду від 23 липня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: