Справа № 782/126/13
Провадження № 11сс/782/528/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року м. Луганськ
Судова колегія з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Молчанова О.О.,
суддів: Кожушка М.В., Сахаріленко О.Г.,
при секретарі: Митрофанові Р.О.,
за участю прокурора: Колесніка О.В.,
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
підозрюваного: ОСОБА_3,
розглянула у судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу зі змінами захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 та апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 13 серпня 2013 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030110000220 від 12 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 13 серпня 2013 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030110000220 від 12 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк тримання під вартою обчислений з 02-30 години 12.08.2013 року до 11.10.2013 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 серпня 2013 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ТОYОТА LC-200», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Побєдоносная м. Луганська зі сторони вул. 2-а Краснознамьонная в напрямку вул. Азовская, де в районі будинку № 7 вищевказаної вулиці скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перетинала проїжджу частину на пішохідному переході.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події малолітня ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до реанімаційного відділення Луганської обласної дитячої лікарні з попереднім діагнозом: комбінована травма, відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку І-ІІ ст., забита рана лівої скроневої області, забиття, садна м'яких тканин голови, закрита травма грудної клітини, закрита травма живота, внутрішньочеревна кровотеча, розрив печінки, геморагічний шок І-ІІ ст., забита рана поперекової області, підшкірна гематома верхньої третини лівої гомілки, травматичний шок І-ІІ ст., які згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6 можуть бути віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ТОYОТА LC-200» ОСОБА_3 вбачаються порушення вимог п.п. 2.9 а), 18.1 Правил дорожнього руху України, які є умовою виникнення аварійної обстановки та знаходяться у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зі змінами в інтересах ОСОБА_3 вказує, що судом не були прийняті до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, докази винуватості підозрюваного та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої, оскільки на час обрання запобіжного заходу не проведено судово-медичні та авто технічні експертизи, що унеможливлює визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої (що впливає на кваліфікацію та наявність та складу злочину) та ступеню винуватості ОСОБА_5 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Вважає, що органом досудового слідства та прокурором не доведено наявності ризиків, на які вони посилалися у своєму клопотанні. Зазначає, що слідчим суддею безпідставно не було визначено розмір застави та не з’ясовувалася думка підозрюваного щодо залучення його в якості захисника. Просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує, що судом не були прийняті до уваги обставини, що характеризують його особу, докази його винуватості та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої. Вважає, що органом досудового слідства та прокурором не доведено наявності ризиків, на які вони посилалися у своєму клопотанні. Зазначає, що слідчим суддею безпідставно не було визначено розмір застави. Просить змінити ухвалу, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу зі змінами в інтересах ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу та змінену апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в його інтересах, захисника ОСОБА_2, яка підтримала змінену апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 та апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3, думку прокурора, який вважав апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_3 безпідставними, дослідивши матеріали скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступного.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В діях підозрюваного ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, та яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судова колегія вважає, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України.
Як випливає з матеріалів справи, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя врахував вагомість та достатність наявних доказів в даному кримінальному провадженні, тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_3, обставини вчинення кримінального правопорушення - скоєння наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перетинала проїжджу частину у передбаченому ПДР України місці, тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих малолітньою ОСОБА_4, яка на цей час знаходиться в реанімаційному відділенні лікарні, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, а також вік та стан здоров'я підозрюваного.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя мотивовано, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційних скарг щодо безпідставності не визначення слідчим суддею розміру застави судова колегія вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України слідчій суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини, щодо особи, стосовно якої вже обирався запобіжний захід, проте був порушений нею.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 скоєно порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події малолітня ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до реанімаційного відділення Луганської обласної дитячої лікарні з попереднім діагнозом: комбінована травма, відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку І-ІІ ст., забита рана лівої скроневої області, забиття, садна м'яких тканин голови, закрита травма грудної клітини, закрита травма живота, внутрішньочеревна кровотеча, розрив печінки, геморагічний шок І-ІІ ст., забита рана поперекової області, підшкірна гематома верхньої третини лівої гомілки, травматичний шок І-ІІ ст., які згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6 можуть бути віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
За таких обставин судова колегія вважає, що ОСОБА_3 злочин вчинено із застосуванням насильства, яке полягало в завданні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що, відповідно до вимог ст.183 КПК України, є підставою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 є законним, обґрунтованим, мотивованим та єдино можливим запобіжним заходом щодо даного конкретного випадку, застосування інших запобіжних заходів є недоцільним.
З урахуванням викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 13 серпня 2013 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Луганська від 13 серпня 2013 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030110000220 від 12 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: