ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 561/690/13-к

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі судді Корсуна В. Я.

при секретарі судового засідання Савич Ж. В.

за участю прокурора Кругліцького М. М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зарічне Рівненської області матеріали кримінального провадження № 12013190120000242 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, непрацюючого, освіта середня, неодруженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 липня 2013 року близько 17:40 год., перебуваючи на вул. Центральна в смт. Зарічне Рівненської області носив при собі кастет, який згідно висновку експерта є холодною зброєю ударно-дробильної дії і виготовлений саморобним способом.

Діяння ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковане за ч. 2 ст. 263 КК України як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого Законом дозволу.

31 липня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури Зарічненського району Рівненської області ОСОБА_2 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є злочином середньої тяжкості, прокурор та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України, відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Вилучений у обвинуваченого кастет, відповідно до ст. 100 КПК України підлягає знищенню.

Докази щодо процесуальних витрат сторонами не надавалися.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 100, 368, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 липня 2013 року, укладену в кримінальному провадженні № 12013190120000242 між старшим прокурором прокуратури Зарічненського району Рівненської області ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не застосовувати.

Речовий доказ - кастет - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя В. Я. Корсун