Дата документу Справа № 332/1986/13-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп /778/213/13 Головуючий в 1-й інстанції:
Категорія: ст. 175 ч.1 Ретинська Ю.І.
КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Кузьмичова В.Ю.,
суддів: Шаповал О.С., Жовніренко В.П.,
при секретарі Лебедєвій К.С.,
за участю прокурора Шелудько З.Л.,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Заводського району м. Запоріжжя Панченка О.К., який приймав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції та за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Заводського району м. Запоріжжя Бондаренко Н.М. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 175 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Одночасно клопотання повернуто прокуророві Заводського району м. Запоріжжя Бондаренко Н.М. для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
З кримінального провадження вбачається, що 23.01.2013р. слідчим Заводського РВ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що службові особи ТОВ «Лігал» в період з 01.07.2012 року по 01.10.2012 року безпідставно не виплатили заробітну плату працівникам підприємства більше як за один місяць на загальну суму 85 000 грн.
08 квітня 2013 року директорові ТОВ «Лігал» ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 175 КК України як за умисну безпідставну невиплату заробітної плати більше як за один місяць працівникам підприємства, всього у кількості 10 робітникам у липні, серпні, вересні та жовтні 2012 року на загальну суму більше як 86 390 грн.
В клопотанні від 30 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України прокурор Заводського району м. Запоріжжя просила прийняти рішення про звільнення вказаної особи від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
В обґрунтування клопотання прокурор вказувала, що 25 квітня 2013 року ОСОБА_2 добровільно виплатив потерпілим заборгованість по заробітній платі у зв'язку з чим потерпілі не заперечують проти звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні клопотання суд вказав, що в судовому засіданні прокурором не доведено у чому полягає зміна обстановки, яка свідчить про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. На думку суду, сам по собі факт добровільної виплати заробітної плати робітникам після повідомлення про підозру у вчиненні злочину не є достатньою підставою вважати, що дії директора підприємства втратили суспільну небезпечність.
Крім того, суд відзначив, що в порушення вимог п. 8 ч. 1 ст. 287 КПК України, який передбачає, що у клопотанні мають бути вказані відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності, у протоколі ознайомлення потерпілих з клопотанням замість підпису потерпілого ОСОБА_5 стоїть підпис ОСОБА_6, яка, будучи цивільною дружиною, замість потерпілого ОСОБА_5 отримала грошові кошти.
Думка самого потерпілого ОСОБА_5 щодо можливості звільнення підозрюваного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у матеріалах кримінального провадження відсутня.
Так само суд не має можливості з'ясувати думку потерпілого ОСОБА_7, який на судові засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином.
Прокурор та підозрюваний в апеляційній скарзі, зміст якої аналогічний змісту апеляційної скарги прокурора, не згодні з висновками суду. Вони вказували, що заборгованість з виплати заробітної плати виникла через те, що підприємство з жовтня 2012 року до цього часу припинило свою роботу через збитковість та недостатність коштів для забезпечення її діяльності. За цих обставин дії ОСОБА_2 втратили суспільну небезпечність. Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив злочин вперше, а вказаний злочин є злочином невеликої тяжкості, тому відбулась зміна обстановки, внаслідок якої злочин втратив суспільну небезпечність.
На думку апелянтів, висновки суду про неможливість розгляду клопотання за відсутністю двох потерпілих, суперечать обставинам провадження та діючому законодавству з цьому питання.
Так, згідно зі ст. 51 КПК України, на потерпілого покладається обов'язок прибувати за викликом до слідчого, прокурора, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомляти про це, а також про причини неможливості прибуття.
Поважними причинами неприбуття потерпілого на виклик вважається, зокрема, відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо (п. 4 ст. 138 КПК України).
Тому суд, встановивши, що два потерпілих не взмозі з'явитися до суду з поважних причин, повинен був розглянути клопотання без їх участі.
З наведених підстав прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 просили скасувати ухвалу суду, та на підставі п. 4 ч.1 ст. 407 КПК України ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у звязку зі зміною обстановки.
Заслухавши доповідь судді про зміст ухвали суду та апеляційних скарг, прокурора та підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить до висновків про необґрунтованість апеляційних скарг з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 288 КПК України розгляд клопотання прокурора про звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та з цих підстав закриття кримінального провадження здійснюється судом у загальному порядку, встановленому кримінальним законодавством для розгляду обвинувального акту.
Тобто, на прокурора покладається обов'язок довести суду обґрунтованість своїх висновків про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав, зазначених у клопотанні.
Між тим зі змісту клопотання прокурора вбачається, що, на його думку, про зміну обстановки свідчить тільки добровільна виплата ОСОБА_2 потерпілим заборгованості по заробітній платі після повідомлення про підозру у вчиненні злочину за ст. 175 ч.1 КК України.
Інші доводи, у тому числі, наведені у апеляційних скаргах, зокрема про те, що заборгованість по заробітній платі склалася у зв'язку із тим, що підприємство, яке очолює ОСОБА_2, з жовтня 2012 року до цього часу припинило свою роботу через збитковість, судом не досліджувалися у зв'язку з відсутністю клопотань прокурора у судовому засіданні.
Звільнення від кримінальної відповідальності винної особи на підставі ст. 48 КК України є правом, а не обов'язком суду. Тому за клопотанням прокурора у суді повинні були бути дослідженні документи (докази), які свідчать про те, за рахунок чого у підприємства з'явилися кошти та зроблена виплата заборгованості по заробітній платі, чи дійсно з жовтня 2012 року підприємство не працювало, а кошти з'явилися тільки у квітні 2013 року, але прокурор ухилився від дослідження цих доказів.
Тому наявність тільки добровільної виплати потерпілим заборгованості по заробітній платі, без дослідження обставин та причин тривалої заборгованості, є недостатніми обставинами, які свідчать про обґрунтованість клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Заслуговують також уваги висновки суду про те, що під час досудового слідства достовірно не з'ясовані обставини про те, яким є відношення потерпілого ОСОБА_5 до звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Крім того, посилання прокурора в апеляційні скарзі на те, що суд вправі був розглянути клопотання без участі потерпілого ОСОБА_5, оскільки невідоме його місце знаходження, не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 288 КПК України участь потерпілого при розгляді судом клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є обов'язковою. Між тим в кримінальному провадженні та під час судового розгляду прокурором не надано достовірних даних про те, де знаходиться потерпілий ОСОБА_5
Загальний порядок, встановлений КПК України, для розгляду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності передбачає, у тому числі, перевірку судом, чи винна особа у вчиненні злочину. Однак такі докази за клопотанням прокурора у суді не досліджувалися.
Між тим, з повідомлення про підозру не вбачається, чи мав реальну змогу ОСОБА_2 у продовж липня - жовтня 2012 року реальну змогу виплатити заборгованість по заробітній платі, чи знаходилися достатні кошти на розрахунковому рахунку підприємства для виплати заробітної плати, якщо знаходилось достатньо коштів, то на які цілі були витрачені підприємством.
Крім того, у порушення вимог ст. 396 ч.2 п. 5 КПК України у апеляційній скарзі при клопотанні про необхідність винесення своєї ухвали апеляційним судом, якою задовольнити клопотання прокурора, не порушено питання про дослідження доказів та матеріалів справи, яким, на думку апелянтів, судом першої інстанції дана неправильна оцінка.
Недоліки апеляційних скарг не дають підстав для дослідження доказів та матеріалів кримінального провадження з ініціативи колегії суддів апеляційного суду та вирішення питань про винесення своєї ухвали із задоволенням апеляційних скарг.
Сукупність наведеного свідчить про те, що підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та підозрюваного ОСОБА_2 не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги прокурора прокуратури Заводського району м. Запоріжжя Панченка О.К. та підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України , а кримінальне провадження повернуто прокуророві для здійснення кримінального провадження у загальному порядку, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
В.Ю. Кузьмичов В.П. Жовніренко О.С. Шаповал