Справа № 22-6242/2007 рік                      Головуючий у 1 інстанції Стиран В.В.

Категорія     39                                            Доповідач Маширо О.П

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Алексєєва А.В.

суддів Маширо О.П., Лісового О.О.

при секретарі Арутюнян Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства „Стірол" про зобов'язання укласти договір про використання раціоналізаторської пропозиції та визнання права на авторську винагороду,

установив:

До апеляційного суду звернувся представник позивача з апеляційною скаргою на рішення суду, яким ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні його позовних вимог.

Суд першої інстанції виходив з того, що питання про визнання пропозицій позивача раціоналізаторськими у відповідності до вимог Положення про раціоналізаторські, технічні та організаторські пропозиції на концерні не розглядалось, тому визнання пропозиції позивача щодо охолоджувача повітря для ГТТ-3 раціоналізаторським є поза компетенцією суду.

Оскільки авторство позивача у встановленому законом порядку не прийняте, надана ним пропозиція раціоналізаторською не визнана, суд не може також задовольнити вимоги позивача щодо його права на авторську винагороду.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, оскільки вважає, що суд помилково дійшов висновку про відсутність у концерні рішення щодо визнання пропозиції позивача раціоналізаторською. У дійсності таке рішення було прийняте 4 червня 2000 року у формі резолюції уповноваженого працівника відповідача на заяві ОСОБА_2 про реєстрацію цієї раціоналізаторської пропозиції.

На засіданні комісії з раціоналізаторських спорів ВАТ „Стірол" 30 квітня 2004року дійсно було прийняте рішення про визнання недійсним вказаної резолюції, однак таке рішення позивач вважає незаконним.

Крім того, на порушення вимог матеріального права суд першої інстанції безпідставно не застосував при розгляді справи положення розділу 1 книги 5 ЦК України „Загальні положення про зобов"язання".

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд, з таких підстав.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як видно з матеріалів справи, раціоналізаторська пропозиція, про яку йдеться у позовній заяві, була розроблена групою авторів у кількості 8 осіб, у тому числі, позивачем.

Це вбачається із заяви на раціоналізаторську пропозицію, подану авторами та зареєстровану 21 серпня 2001 року (а.с.26), інших документів та не оспорюється сторонами.

Проте ніхто із співавторів до участі у справі притягнутий не був, хоча спір, що виник, зачіпає і їхні права як співавторів раціоналізаторської пропозиції.

За таких обставин рішення суду слід скасувати як таке, що було укладене з порушенням вимог процесуального права, та справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 311, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 4 травня 2007 року скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.