УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2006 р.                                                             № 3648

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                       судді Філіпової Т.Л.

                       судді  

за участю представників сторін

від позивача Роздольський І.О. - довіреність №2/5315 від 22.09.06р.

від відповідача (ів) Шепель Л.І. - предст. за дорівеністю

третіх осіб  

прокурора  

Розглянувши справу за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву (м. Київ)  

до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів (смт.Черняхів)

про повернення самовільно використаних 886,46т. зернових культур та сплату штрафних санкцій на суму 277811,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов до відповідача про поверення самовільно використаних 886, 46 тон зернових культур та сплату штрафних санкцій на суму 277811, 92 грн.

Ухвалою від 02.12.02р. господарський суд порушив та зупинив провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи про банкрутство №5/77"Б".

28.11.05р. господарський суд поновив провадження у справі №3648.

Позивачем 10.05.06р. за №241/юр (а.с. 69-71) надано уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути самовільно відчужені 327, 888 тон  жита групи "А"  та 21, 379 тон відходів жита групи "А", всього 349, 267 тон зерна, стягнути з відповідача на їх користь штрафні санкції в розмірі 165 097, 64 грн.

Відповідач проти позову заперечує. У своєму відзиві №40 від 31.01.06р. (а.с. 52) відповідач посилається на те, що позивач не надав документів первинного бухгалтерського обліку (зокрема, форми Р-16), що підтверджували б факт передачі на зберегіння зерна в кількості 886, 46 тон та факт їх нестачі.

У своєму відзиві щодо уточнення позовних вимог за №б/н від 22.05.06р. (а.с. 73) відповідач зазначає, що позивач не надав. Також не надано документів, на підтвердження  походження відходів  жита групи "А" в кількості 21, 379 тон, а саме актів зачистки. Про всі дії зберігача (освіження, сушіння та інше) повідомлявся позивач (закладач зерна), про що йому надсилався один примірник відповідного документа. Окрім того, позивач не сплачував відповідачу за послуги по зберегінню, прийманню та відвантаженню зернопродуктів.

09.11.06р.  позивач надав суду пояснення за №679/юр від 08.11.06р. (а.с. 126-127), в якому повідомив, що всього за період з 1995р. по 1999р. жита групи "А"  відповідачу було закладено 2830, 481 тон,  також надав уточнений розрахунок пені за період з 21.06.02р. по 19.11.02р., яка становить 15080, 77 грн. На вимогу господарського суду позивач надав акти приймання за формою Р-16 (а.с. 129-146).

В засіданні суду 24.11.06р. відповідач надав суду бухгалтерську довідку №283 від 21.11.06р. в якій зазначено, що за період з жовтня 2000р. по листопад 2006р. позивачем зерно групи А на зберігання не поставлялось, також надав наряд №6 Луц від 10.11.99р., наряд №122/ж від 06.09.00р., наряд №118/ж від 28.08.00р., лист №2563 від 11.09.00р., №2218 від 04.08.00р.

Позивач в засіданні суду 24.11.06р. надав суду Акт від 15.05.01р. та заявив клопотання про відкладеня розгляду справи, яке господарським судом відхилено як необгрунтоване.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами докази,  заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

-у відповідача на відповідальному зберіганні перебувають матеріальні цінності державного резерву, що є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні позивача;

- відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.97р. за №51/97-ВР, підприємства, яким встановлені спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення та зберігання матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями;

- 21.06.02р. на підставі службового завдання провідним спеціалістом Київського КРВ КРУ Держкомрезерву проведена контрольна перевірка наявності якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна державного резерву, яке знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача;

-за результами проведеної перервірки було встановлено, що відповідачем кількісне зберігання матеріальних цінностей не забезпечується, відповідачем самовільно використано 865, 081 т   жита групи "А"  та 21, 379 т. відходів жита групи "А";

-рішенням господарського суду Житомирської області від 04.12.2003 року у справі №1/3005  за позовом Держкомрезерву до Черняхівського КХП   з відповідача уже було стягнуто 123554,39 грн. збитків за завдану шкоду від неналежного зберігання  537,193 тон жита групи"А", закладеного у цей же період ;

-позивачем з цих мотивів заявлені позовні вимоги  зменшено, він просить  господарський суд зобов'язати відповідача повернути  327,888 тон жита групи "А" та 21,379 тон відходів  жита групи "А" , а також стягнути штраф в сумі 165 097,64 грн.;

- п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" передбачено, що у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей, що на думку позивача є підставою для стягнення сум штрафу;

-відповідач факт нестачі зерна заперечує повністю;

-доказами закладання жита групи "А" для потреб державного резерву є приймальні акти за період 1995р., 1997р., 1998р., 1999р. на загальну кількість  жита  2830, 481 тон (копії актів а.с. 129-146, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні);

-в обгрунтування заперечень відповідачем представлено суду наряди Держкомрезерву на витрачання зерна - жита групи "А", а саме: наряд №124/ж від 11.09.00р. в кількості 500, 00 тон, №10/497 від 27.04.00р. в кількості 937, 480 т., №100/ж від 04.08.00р. в кількості 318, 152 т., №6Луц від 10.11.99р. в кількості 2049,643 т., №118/ж від 28.08.00р. в кількості 100, 000 т., №122/ж від 06.09.2000 в кількості  500, 000 т., на загальну кількість 4405, 275 тон;

- також відповідачем надано бухгалтерську довідку за №283 від 21.11.06р., в якій зазначено, що станом на 21.11.06р. зерна жита групи "А" державного резерву по бухгалтерському обліку не рахується, за період з жовтня 2000р. по листопад 2006р. Держкомрезервом зерно жита групи "А" на зберігання не поставлялось;

- крім того, господарським судом оглянуто матеріали справи №1/3005 ,зокрема акт ревізії КРУ в Черняхівському районі Житомирської області від 30.11.2000р.;

- відповідно до указаного Акту ревізії збереження та руху запасів державного та мобілізаційного резерву в ДП ДАК "Хліб України" Черняхівському КХП (а.с. 110-112) станом на 27.11.00р. фактичні залишки зерна держкомрезерву на КХП становлять всього 2111460 кг., жито групи "А" станом на 27.11.2000  відсутнє;

-твердження позивача  про наявність нестачі жита групи "А" та відходів жита групи "А" спростовуються  доводами відповідача про правомірне використання  жита відповідно до нарядів на його витрачання, виданих Держкомрезервом;

-посилання відповідача на акт-розрахунок 2000р. (а.с.100)  та акт Головної інспекції Державного агенства з управління державним матеріальним резервом  від 15.05.2001р. не приймаються судом з огляду на те, що акт-розрахунок не містить ніяких відомостей щодо обрахування зазначених у ньому сум (період, первинні документи тощо), акт від 15.05.2001р.  відповідачем не підписаний ;

- статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту самовільного відчуження 327,888тон  жита групи "А" та 21,379 тон відходів жита групи "А", тому відсутні підстави для стягнення 165097, 64 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       Філіпова Т.Л.  

Дата підписання  13.12.06р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу