ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 15/76-б-43/624-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія МК"

на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 28.01.2013р.

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р.

у справі№ 15/76-б-43/624-б господарського суду міста Києва

за заявою Державного підприємства "Ровенькиантрацит" Міністерства палива та енергетики України

доВідкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від боржника:Кроль М.Б., за довіреністю

від скаржників:Яхнівська Г.С., за довіреністю (Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця") Авсєєвич А.К., за довіреністю (ТОВ "Енергія МК")

від кредиторів:не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №15/76-б-43/624-б задоволено клопотання боржника щодо забезпечення вимог кредиторів, зупинено стягнення на підставі виконавчих документів згідно переліку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія МК", Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 15/76-б-43/624-б залишити без змін.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 15/76-б-43/624-б, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток", Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія МК" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" в касаційній скарзі просить скасувати оскаржені судові акти та відмовити в задоволенні клопотання ПАТ "Центренерго" про забезпечення вимог кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не правомірно застосовані приписи ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, а також, посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" просить скасувати оскаржені судові акти в частині зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, стягувачем за якими він є та передати справу на новий розгляд.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст.4-2, 4-3, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія МК" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. , посилаючись при цьому на порушення ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 4-2, 4-3, ч.ч.5, 7 ст.105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 02-05/661 від 12.08.2013року у зв'язку з виходом судді Владимиренко С.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Запорощенко М.Д.(доповідач), судді - Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2004р. порушено провадження у справі № 15/76-б за заявами державного підприємства "Ровенькиантрацит" Міністерства палива та енергетики України та Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".

Ухвалою підготовчого засідання від 13.09.2004р., яка залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями, визнано кредиторські вимоги ініціюючих кредиторів, призначено розпорядником майном боржника - арбітражного керуючого Луговського Є.В.

Постановою Верховного суду України від 05.07.2005р. скасовано усі ухвалені судові рішення, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2005р. визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів, призначено по справі № 15/76-б-43/624-б розпорядником майна арбітражного керуючого Луговського Євгена Валерійовича, якого зобов'язано надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено наступне судове попереднє засідання на 23.12.2005р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2006р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2005р. змінено, а саме: зобов'язано ініціюючих кредиторів здійснити повторну публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.08.2006р., 16.02.2007р., 20.11.2008р. продовжувався термін проведення підготовчого засідання по справі № 15/76-б-43/624 про визнання банкрутом відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на строк до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеному Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та зупинено провадження у справі № 15/76-б-43/624-б.

01.03.2011р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання від ВАТ "Центренерго" про продовження терміну проведення підготовчого засідання, зупинення провадження на строк участі ВАТ "Центренерго" у процедурі погашення заборгованості та звіт розпорядника майна боржника про результати участі боржника у процедурі погашення заборгованості перенести на 14.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2011р. продовжено термін проведення підготовчого засідання по справі № 15/76-б-43/624 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на строк до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеному Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Звіт розпорядника майна боржника про результати участі боржника у процедурі погашення заборгованості перенесено на 14.01.2013 року.

03.01.2013р. до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Центренерго" щодо забезпечення вимог кредиторів.

Клопотання обґрунтоване тим, що Публічне акціонерне товариство "Центренерго" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.2.6 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» виконавчі провадження, відкриті органами державної виконавчої служби відносно Публічного акціонерного товариства "Центренерго" за вимогами кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, на загальну суму 115 368 275 грн. 68 коп. були зупинені. Процедура погашення заборгованості, визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» діяла до 01.01.2013р. Виконавчі дії відносно Публічного акціонерного товариства "Центренерго" по стягненню 115 368 275 грн. 68 коп., у тому числі арешт його майна, призведуть до суттєвого погіршення стану активів Публічного акціонерного товариства "Центренерго" і, як наслідок, перешкодять відновленню платоспроможності боржника.

При цьому, судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Центренерго" є товариством 78,28 % акцій якого знаходяться у власності держави. До складу товариства входить, зокрема, відокремлений підрозділ Трипільська ТЕС, яка розташована в Київській області. З 01.01.2013р. розпочато процес реконструкцію енергоблока № 2 Трипільської ТЕС, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 2312.2009р. № 1589-р «Про схвалення техніко-економічного обґрунтування технічного переоснащення та реконструкції енергоблока № 2 Трипільської ТЕС», а також наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від01.08.2012р. № 578 «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до їх надійної та ефективної роботи у 2012 році та в осінньо-зимовий період 2012/2013 року».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі №15/76-б-43/624-б задоволено клопотання боржника щодо забезпечення вимог кредиторів, зупинено стягнення на підставі виконавчих документів згідно переліку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія МК", Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 15/76-б-43/624-б залишити без змін.

Приймаючи означені судові акти, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у даному випадку за судовими рішеннями з боржника підлягає стягненню поточна заборгованість на значну суму (115368275 грн. 68 коп.), що може призвести до суттєвого зменшення конкурсної маси боржника, і, як наслідок, утруднить можливість відновлення його платоспроможності, зокрема в можливій процедурі санації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

За приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Як про це вірно зазначено судом апеляційної інстанції, після порушення справи про банкрутство всі заходи, спрямовані на забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника вживаються виключно в межах цієї справи і у відповідності до вимог Закону. Також, судова колегія вважає, що Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законами відносно регулювання судових процедур у справах про банкрутство, у тому числі щодо заходів забезпечення вимог кредиторів, вжитих після порушення справи про банкрутство у межах цієї справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і зазначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема у вигляді зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, в даному випадку мають діяти протягом процедури розпорядження майном.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Боржник у даній справі є підприємством паливно-енергетичного комплексу, а отже, на нього розповсюджується дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 4 означеного Закону на період дії процедури погашення заборгованості на учасників розрахунків не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо сум заборгованості, які підлягають погашенню на умовах, визначених цим Законом. До закінчення процедури погашення заборгованості господарським судом не розглядаються клопотання про відкриття процедури санації, визнання підприємства-боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій процедура погашення заборгованості, визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» діяла до 01.01.2013р.

Справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" порушена згідно ухвали від 09.02.2004 та станом на час винесення судом першої інстанції ухвали щодо забезпечення вимог кредиторів перебувала на стадії розпорядження майном.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні органів державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму 115368275 грн. 68 коп. з примусового виконання судових рішень про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла після порушення провадження у даній справі про банкрутство. Тобто, вказана заборгованість є поточною згідно визначення, наведеного у статті 1 Закону про банкрутство.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника та її забезпечення майном боржника за рахунок якого кредитори повинні отримати задоволення своїх вимог. Встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення вимог в індивідуальному порядку, а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, зокрема й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів.

При цьому, як про це вірно зазначено судом апеляційної інстанції з посиланням на ст. 1 Закону про банкрутство, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на вимоги поточних кредиторів (строк виконання яких настав після порушення провадження у справі про банкрутство) .

Таким чином , судова колегія вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що стягнення за судовими рішеннями поточної заборгованості на значну суму (115368275 грн. 68 коп.), може призвести до суттєвого зменшення конкурсної маси боржника, і, як наслідок, утруднить можливість відновлення його платоспроможності, зокрема в можливій процедурі санації.

Щодо застосування способу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, стягнення за яким здійснюється у безспірному порядку, то цей спосіб може застосовуватися не інакше як на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчими документами є, зокрема, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія погоджується висновками судів попередніх інстанцій , вважає їх виваженими та обґрунтованими.

Щодо доводів касаційних скарг, то вони не спростовують вказаних висновків суду. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції .

Відповідно до ч. 2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у даній справі оскаржені судові акти відповідають нормам матеріального та процесуального права у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування .

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток", Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія МК" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2013р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 15/76-б-43/624-б залишити без змін.

Головуючий суддя: М. Запорощенко

Судді: Н. Акулова

С. Владимиренко