Справа № 1326/1-172/11 Головуючий у 1 інстанції: Козюренко Р.С.

Провадження № 11/783/649/13 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді : - Макойди З.М.

суддів : - Данка В.В., Кобзара В.М.

з участю прокурора: - Добровольського П.О.

захисника-адвоката: - ОСОБА_5

засудженого: - ОСОБА_6

представника потерпілого: - адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь в суді першої інстанції Козачук К.О. на вирок Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2013 року, -

встановила:

Цим вироком :

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, із середньою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 286 КК України на 4 місяців арешту із позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки.

Відповідно до вимог п.«в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" звільнено засудженого ОСОБА_6 від призначеного судом основного покарання у виді арешту та позбавлено останнього права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_9 40 тис. грн. моральної шкоди.

По даній справі винесено також окрему постанову від 12 лютого 2013 року.

Згідно вироку, ОСОБА_6 28.09.2010 року близько 23 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «Опель Кадет», р/н НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Городоцькій в напрямку від вул. Кульпарківської до вул. Смаль-Стоцького у м. Львові, грубо порушив вимоги розділу 1 п.1.5. ч.1, розділу 2 п. 2.3. «б», п. 2.3 «в», розділу 12 п. 12.1, п. 12.3, розділу 18 п. 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не забезпечив належним чином безпеки руху транспортного засобу зважаючи на особливості дорожньої обстановки та її зміни, на пішохідному переході, що навпроти торгового центру «Скриня», своєчасно не вжив заходів для забезпечення безпеки пішоходів на пішохідному переході. Відтак, засуджений здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, створив загрозу для життя та здоров'я останніх, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що стверджується висновком судово-медичної експертизи № 527 від 26.10.2010 року.

На вирок суду засуджений ОСОБА_6 та прокурор, який брав участь в суді першої інстанції Козачук К.О., не погоджуючись з даним вироком, подали апеляції.

В процесі апеляційного розгляду, засуджений ОСОБА_6 в своїх поясненнях наголосив, що ним до суду І інстанції подавалась заява про застосування до нього положень Закону України "Про амністію у 2011 році", однак місцевий суд не взяв її до уваги, та просить застосувати до нього норму даного Закону, про що подав повторну заяву.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечує стосовно застосування відносно ОСОБА_6 Закону України "Про амністію у 2011 році" та просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити, виступ захисника-адвоката ОСОБА_5, який підтримав заяву засудженого ОСОБА_6, пояснення представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7, який заперечив щодо застосування відносно ОСОБА_6 Закону України "Про амністію у 2011 році", перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи заяви ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що така підлягає задовольненню, а кримінальна справа закриттю з наступних підстав.

Встановлено, що під час розгляду справи в суді І інстанції ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив закрити кримінальну справу та застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2011 році", так як в нього на утриманні є малолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с.191-192), і дане стверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_12 (т.2 а.с.202).

З матеріалів кримінальної справи видно, що подія злочину мала місце 28 вересня 2010 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд І інстанції повинен був в стадії судового розгляду винести постанову про застосування щодо ОСОБА_6 Закону України "Про амністію у 2011 році", а не постановляти обвинувальний вирок.

Оскільки ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду справи повторно подав заяву про застосування щодо нього Закону України "Про амністію у 2011 році", яка підлягає задоволенню, то вирок суду підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю.

Керуючись п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році", ст. 248 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

ухвалила:

заяву ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2013 року, окрему постанову Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2013 року скасувати та закрити провадження у даній справі, звільнивши ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році".

Одночасно роз'яснити, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду і таке питання вирішується в порядку цивільного судочинства.

Судді:

Макойда З.М. Данко В.В. Кобзар В.М.