Справа № 1308/1-1/11 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.
Провадження № 11/783/370/13 Доповідач: Макойда З. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2013 року, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді : - Макойди З.М.
суддів : - Кобзара В.М., Михалюка В.О.
при секретарі: - Сеньків А.Р.
з участю прокурора : - Добровольського П.О.
представника потерпілого: - ОСОБА_6
представника потерпілого, захисника : - ОСОБА_7
засудженого: - ОСОБА_8
захисника засудженого ОСОБА_8: - ОСОБА_9
засудженого: - ОСОБА_10
захисника засудженого ОСОБА_10: - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача Бенка М.М., потерпілого ОСОБА_12, захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_10 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 14 січня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком :
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Замочок, Жовківського району, Львівської області, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 українця, гр. України, з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, перебуваючого на обліку в Жовківському райвійськкоматі,-
за ч.4 ст. 187 КК України визнано невинуватим і по суду виправдано;
- визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу в законну силу залишено підписку про невиїзд.
ОСОБА_10,
ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, перебуваючого на обліку в Жовківському райвійськкоматі,-
за ч.4 ст. 187 КК України визнано невинуватим і по суду виправдано;
за ч.2 ст. 121 КК України визнано невинуватим і по суду виправдано;
- визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді 2 місяців арешту.
ОСОБА_10 звільнено від покарання та його відбування у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст.ст. 49, 74 ч.5 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку суду в законну силу залишено підписку про невиїзд.
По справі вирішено частково питання цивільних позовів та стягнуто :
із засудженого ОСОБА_10 в користь потерпілого ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі - 1000 грн.;
із засудженого ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі - 40000 грн., а також матеріальну суму в розмірі:
- 41279, 72 грн. як розмір заробітку втраченого внаслідок каліцтва спричиненого злочину;
- 10821, 55 грн. кошти затрачені на медикаменти за час лікування, та стягувати щомісячно по 416,77 грн. починаючи з 01.12.2012 року по 01.04.2014 року (дата встановленої інвалідності 0 довідка Галицької міжрайонної МСЕК) - як розмір втрати професійної працездатності.
За вироком суду ОСОБА_8 засуджений за те, що 23 грудня 2004 року близько 21 год. 00 хв. знаходячись в приміщенні бару «Троянда», що в м. Жовква на пл. Є.Коновальця, Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_12, після чого всупереч волі ОСОБА_12 вивів останнього з приміщення бару на вулицю, де наніс удари кулаком та ногою в область голови, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_12 тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
За вироком суду ОСОБА_10, 23 грудня 2004 року біля 21 год. 30 хв. знаходячись в м. Жовква на пл. Коновальця біля бару «Троянда», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив хуліганство, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, його дії супроводжувались особливою зухвалістю, що проявилось у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 до якого він підійшов і проти його волі взяв попід руки, почав вести в напрямку центра м. Жовква, після чого ОСОБА_12 вирвався від ОСОБА_10 та почав втікати від нього, однак ОСОБА_10 його наздогнав біля будинку № 4, біля районного відділу освіти, де наніс ОСОБА_12 удари руками та ногами то тілу.
На вказаний вирок суду прокурор, який брав участь у суді першої інстанції ОСОБА_13 подав апеляцію, в якій просить вирок суду щодо обох засуджених скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, а справу скерувати на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Мотивує це тим, що суд при призначенні покарання, порушив вимоги ст. 65 КК України, згідно з якою засудженому має бути призначено покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів з врахуванням особи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і обрав засудженому ОСОБА_8 надто м'яке покарання у виді 5 років позбавлення волі з звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Зокрема, судом не враховано, що засуджений ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, не визнав в повному об'ємі своєї вини у вчиненні злочинів що йому інкримінуються, не відшкодував завдані збитки, а отже не усвідомив всю тяжкість скоєного. Крім цього судом не враховано, що засуджений ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються не визнав повністю, не відшкодував завдані збитки, а отже не усвідомив всю тяжкість скоєного. Зазначає, що призначення більш суворого покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, запобіганню вчинення нових злочинів. Крім цього судом безпідставно визнано невинуватим і по суду виправданим ОСОБА_8 за ч.4 ст. 187 КК України, а ОСОБА_10 за ст.ст. 187 ч.4, 121 ч.2 КК України, так як їх вина у вчиненні зазначених кримінально-караних діянь доводиться показами потерпілого ОСОБА_12, показами свідка ОСОБА_6, іншими матеріалами кримінальної справи.
На вирок суду потерпілий ОСОБА_12 подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок суду щодо обох засуджених, постановити рішення, яким визнати ОСОБА_8 винним за ст. ст. 187 ч.4, 121 ч.2 КК України, обравши міру покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 років; ОСОБА_10 визнати винним за ст. ст. 187 ч.4, 121 ч.2, 296 ч.1 КК України обравши міру покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 років. задоволити цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі. Мотивує це тим, що призначене судом покарання є надто м'яким і не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення. Судом не дано віри показам потерпілого в частині того, що у нього засудженими було пограбовано гроші в сумі 43 грн. та пластикову розрахункову картку «Приватбанку», показам потерпілого в частині того, що йому наносили удари в групі осіб, посилаючись на пояснення свідків, які не бачили, як ОСОБА_10 на вулиці наносив удари потерпілому.
На вирок суду захисник ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_10 подав апеляцію, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_10 в частині визнання його винним та засудження за ч.1 ст. 296 КК України, стягнення в користь потерпілого ОСОБА_12 матеріальної та моральної шкоди в сумі 1000 грн. скасувати в зв'язку невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та однобічності судового слідства та виправдати ОСОБА_10 на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Мотивує це тим, що судом не взято до уваги покази засуджених та бармена ОСОБА_14, покази якої були оголошені в суді, не надано оцінку діям потерпілого ОСОБА_12 в частині того, що останній сам був ініціатором хуліганських дій в приміщенні бару, що спонукало бармена ОСОБА_14 зробити зауваження, причому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
На апеляцію прокурора, захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8 подав заперечення, в якому просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Мотивує це тим, що у вироку суду, судом враховано обтяжуючі обставини. Вирок суду відповідає ч.1 ст. 62 Конституції України з додержанням закріпленого принципу презумпції невинуватості, та ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Вислухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав свою апеляцію, частково підтримав апеляцію потерпілого ОСОБА_12 та заперечив апеляцію захисника ОСОБА_15 в інтересах засудженого ОСОБА_10, представника потерпілого ОСОБА_6, яка підтримала апеляцію потерпілого ОСОБА_12, частково підтримала апеляцію прокурора та заперечила апеляцію захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_10, захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_8, який заперечив апеляцію прокурора та потерпілого, захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_10, яка підтримала свою апеляцію та заперечила апеляцію прокурора та потерпілого, вивчивши матеріали кримінальної справи дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцію захисника ОСОБА_15 в інтересах засудженого ОСОБА_10 залишити без задоволення, апеляцію потерпілого ОСОБА_12 задовольнити частково, апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції ОСОБА_13 задовольнити повністю, а вирок суду щодо засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд із наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, постановлений лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 257 КПК України про безпосереднє дослідження всіх зібраних на досудовому слідстві і додатково поданих доказів.
Розглядаючи цю справу суд належним чином повинен був дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілого, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням одних доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 виправдано за ст. 187 ч.4 КК України і визнано невинуватим, також ОСОБА_10 виправдано за ст.ст. 187 ч.4, 121 ч.2 КК України і визнано невинуватим.
Прийшовши до такого висновку суд першої інстанції зазначив, що пояснення потерпілого, які він неодноразово давав органу досудового слідства та в судовому засіданні є різними, не чіткими та суперечливими.
ОСОБА_8 цього, судом надано віри поясненням потерпілого в одній частині, а в іншій цим поясненням суд не повірив.
Це стосується і поясненням обох засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_10, свідків, які допитувалися судом.
На думку колегії суддів суд першої інстанції передчасно прийшов до такого висновку, не належно оцінив докази в їх сукупності, не навів мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Все це свідчить про те, що доводи апелянтів прокурора та потерпілого є підставними.
Що стосується доводів апелянта захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_10 щодо закриття справи за ст. 6 п.2 КПК України в частині його засудження за ст. 296 ч.1 КК України, то колегія суддів вважає, що закриття справи в цій частині є передчасним.
За таких обставин вирок суду відносно обох засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в силі залишатись не може, підлягає скасуванню, а кримінальна справа поверненню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, належним чином оцінити докази в їх сукупності та правильно кваліфікувати дії винних осіб за статтями кримінального закону.
В разі постановлення обвинувального вироку врахувати всі обставини справи, особи винних і призначити покарання, яке б відповідало вимогам ст. 65 КК України.
Водночас, суду першої інстанції при вирішенні цивільних позовів про стягнення матеріальної і моральної шкоди враховувати спричинену матеріальну шкоду та моральні страждання, які переніс потерпілий, його сім»я, а також лікування у медичних установах.
Керуючись ст.ст. 382, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
- апеляцію захисника ОСОБА_15 в інтересах засудженого ОСОБА_10 залишити без задоволення, апеляцію потерпілого ОСОБА_12 задовольнити частково, апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції ОСОБА_13 задовольнити повністю.
Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 14 січня 2013 року, щодо засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Судді:
З.М.Макойда В.О. Михалюк В.М.Кобзар