Справа № 359/3193/13-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д. В.
Провадження № 33/780/524/13 Доповідач у 2 інстанції Матюшко
Категорія 429 20.08.2013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2013 року м. Київ
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Матюшко М.П. за участю прокурора Гончарової О.О. та представника Київської обласної митниці Захарова О.О. розглянув апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2013 року, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Туркменістану, проживаючого : Туркменістан, АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу валюти в розмірі 2 100 ( дві тисячі 100 ) доларів США,
ВСТАНОВИВ:
16 березня 2013 року об 16 год. 30 год. у зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» в громадянина Туркменістану ОСОБА_4, який прилетів до України з Туркменістану, м. Ашгабат, літаком авіакомпанії «TUA» рейсом № 741 та обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через "зелений коридор», після перетину ним «білої лінії» було виявлено готівку у сумі 15000 долорів США, які знаходилися у кишені жакету, одягненого на пасажиру, без ознак приховування.
Не погоджуючись із постановою суду, захисник-адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження та визнати поважними причини пропуску її подання, постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Пропуск десятиденного строку мотивує тим, що сторона захисту отримала копію постанови з запізненням, а саме 22 липня 2013 року..
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції виніс постанову з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване рішення по справі, не сприяв повному і об'єктивному та неупередженому розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Апелянт стверджує, що у ОСОБА_4. не було умислу на порушення митних правил та він не був обізнаний в правовому режимі декларування готівки при перетинанні кордону України; причиною порушення митних правил була відсутність інформації про правовий режим «зеленого коридору» та порядку переміщення через кордон готівкової іноземної валюти. Зазначає також, що ОСОБА_4 мав на меті задекларувати грошові кошти та звертався до працівників митниці з питанням, яким чином йому необхідно пройти митний контроль, однак, останні не надали йому вичерпної інформації.
Заслухавши доповідача, думку прокурора та представника Київської обласної митниці,які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, постанову судді вважали законною та обґрунтованою, просили її залишити без змін, а проти поновлення строку на апеляційне оскарження не заперечували, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Доводи захисника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження є слушним , а тому згідно ст.289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк оскарження пропущений з поважних причин його слід поновити.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК передбачено, що посадова при розгляді справи про порушення митних правил зобов' язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції враховано вищевказані норми.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0134/125120104/13 від 16 березня 2013 року (а.с.2-5), доповідною запискою головного інспектора ВМО №4 м/п «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці Задорожної Ю.В. (а.с.6-7), доповідною запискою головного інспектора ВМО №4 м/п «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці О.В. Пінчука (а.с.8), протоколом опитування в справі про порушення митних правил № 0134125120104/13 (а.с.9-13).
Посилання захисника на те, що ОСОБА_4. вчинив дане правопорушення оскільки не був обізнаний в правовому режимі декларування готівки при перетинанні кордону України, на думку апеляційного суду не можуть бути підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності. Кожна особа має можливість ознайомитися з митними правилами, що розміщені на інформаційних стендах та рідкокристалічних табло в аеропорту ще до перетину «білої лінії».
Твердження захисту про те, що ОСОБА_4 звертався до працівників митниці з питанням, яким чином йому необхідно пройти митний контроль та не отримав вичерпної інформації не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Той факт, що готівка переміщувалась порушником без ознак приховування не виключає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.
Згідно п.57 ч.1 ст.4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
На підставі ч.3 ст.197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Відповідно до п.1 Розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою Національного банку України №148 від 27 травня 2008 року, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Таким чином, готівка є товаром, переміщення якого через митний кордон України обмежено, а тому вилучені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_4 кошти у сумі 2100 доларів США підлягають конфіскації.
Відтак, адміністративне стягнення, накладено на правопорушника у межах санкції ст.471 МК України.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Наявним у справі доказам суддя дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_4 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.
При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 471, 531 МК України, ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_3 на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2013 року щодо ОСОБА_4.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2013 року відносно ОСОБА_4 за ст.471 Митного кодексу України залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області М.П. Матюшко