АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 527/980/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/2985/2013
Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю.М.
Доповідач Акопян В. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Акопян В.І.
Суддів: Петренка В.М. Т.В., Лобова О.А.
При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, Відділу Держземагенства у Глобинському районі Полтавської області, про відновлення земельної ділянки у попередній стан та відшкодування моральної шкоди,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відновлення земельної ділянки у попередній стан та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
З вказаним рішенням не погодилася позивач ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що згідно договору купівлі-продажу від 26 вересня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом Градизької державної нотаріальної контори за №1207 ОСОБА_3 є власником 3/7 частин жилого будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 і розташовані на земельній ділянці державного фонду.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 20 серпня 1985 року було визнано право власності на 4/7 частини домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Відповідно до довідок виконкому Градизької селищної ради №№ 2172, 2171 від 04.09.2012 року, за ОСОБА_3 лічиться земельна ділянка площею 0,04 га в АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 лічиться земельна ділянка площею 0,05 га в АДРЕСА_1.
Згідно довідки виконкому Градизької селищної ради №29 від 04.01.2013 року, вказано, що рішенням №117 виконкому Градизької селищної ради від 10.09.1997 року за адресою: АДРЕСА_1, виділена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за ОСОБА_2 - 0,05 га, за ОСОБА_3- 0,04 га.
Згідно технічного паспорту, власником житлового АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 - 4/7 частини та ОСОБА_3 - 3/7 частини.
Також судом встановлено, що згідно технічного паспорту, власником житлового АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_4
З матеріалів справи вбачається, що відповідно акту обстеження від 13.09.2012 року комісією по АДРЕСА_2 виявлено, що будівлі гаража та котельні побудовані з порушенням АБН, а саме: котельня розташована близько до межі, а будівля гаража на межі, біля будівлі гаража висипана куча щебеневої суміші, яка заважає відведенню води та комісія зобов'язала ОСОБА_4 забезпечити водовідведення води з криш водовідвідними трубами. На підставі листа №02-34/1363 від 12.12.2012 року виконавчим комітетом Градизької селищної ради повідомлено, що щебенева суміш прибрана від гаража, ОСОБА_4. здійснено водовідведення.
З листа начальника відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації за №72/01-23 від 04.07.2013 року, ОСОБА_4 побудував гараж та котельню самочинно і з порушенням ДБН 360-92 «Мистобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Як встановлено судом першої інстанції, самовільно збудовані будівлі відповідача не знаходяться на земельній ділянці позивачів. Позивачі в позовній заяві не вказали ,які перешкоди в користуванні земельною ділянкою чи будівлями чинять самовільно збудовані будівлі відповідача, в судових засіданнях позивачі не надали докази про порушення їхніх прав відповідачем, що самовільно збудовані будівлі створюють перешкоди позивачам у здійсненні ними права власності.
Щодо вимоги про знесення самочинно збудованих споруд, то згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України право на подання позову про знесення нерухомого майна належить виключно державним органам чи органам місцевого смоврядування.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачами не доведено яким саме чином споруди порушують їх право на користування земельною ділянкою, будинком чи допоміжними будівлями, будівлі відповідачем споруджені біля двадцяти років тому , крім того зобов'язання відповідача знести самочинно зведену будову є прерогативою на звернення до суду з позовом відповідного органу держаної влади або органу місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вірно виходив зі ст. 11 ЦПК України, яка встановлює, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів сторін.
Обравши способом захисту шляхом знесення гаражу та кочегарки за рахунок відповідача та привести використану територію під будівництво до попереднього вигляду, позивачі в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний на засадах змагальності переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Проте, позивачі не дотримали вимог вказаних норм матеріального і процесуального права, ненадав належних, допустимих, переконливих доказів на підтвердження заявленого позову та відповідності позовних вимог правовій підставі позову, визначеній ним як захист права власності від порушень, що виникли внаслідок самочинної побудови.
Доводи апеляційної скарги в цілому повторюють позовну заяву, вимоги якої та їх підстави були розглянуті під час провадження справи судом першої інстанції та дістали належної правової оцінки, яка не потребує додаткового повторення.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає неспроможними, тому що вони спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Акопян В.І.
Судді: ПетренкоВ.М.
Лобов О.А.