АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 540/685/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/2967/2013
Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В.
Доповідач Акопян В. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Акопян В.І.
Суддів: Корнієнка В.І., Лобова О.А.
При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк"
на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 27 червня2013 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся у суд з позовом, де посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору № PLMSH00000111 від 20.12.2005 року укладеного з банком, просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 861, 87 грн., судовий збір у розмірі 488,62 грн.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 27 червня2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
З вказаним рішенням не погодився позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення порядку, встановленого для вирішення питання.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 20.12.2005 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № PLMWSH00000111, відповідно до якого банк надав відповідачці строковий кредит на строк по 19.12.2008 рік включно в розмірі 5200 грн., зі сплатою 2 % на місяць та щомісячної комісії в розмірі 1,50% від суми виданого кредиту. 25.10.2007 року відповідачка здійснила останній платіж по кредитному договору.
Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що при порушенні терміну повернення кредиту позичальник зобов'язується сплачувати відсотки в розмірі 8,30% в місяць від суми непогашеного кредиту, а у разі несвоєчасної сплати заборгованості по відсотках та комісії сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору відповідачка станом на 07.05.2013 року допустила заборгованість за кредитом у розмірі 48861,87 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 3331,33 грн.; заборгованості за процентами - 17374,68 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 27063,86 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позов банку є огрунтованим, але на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, строк позовної давності, як загальний так і спеціальний минув.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ч. 1 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ч. 1 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За правилом ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Укладаючи кредитний договір сторони не обумовили та не збільшили строк позовної давності.
Відповідно до ст. 261 ч. 1, 5 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.
Термін дії кредитного договору сторони обумовили п. 1.1. відповідно якого, банк зобов'язується надати позичальнику строковий кредит на строк по 19.12.2008 року, а також п. 1.2 передбачено, що виконання кредитного договору здійснюється відповідно до графіку погашення кредиту, який розрахований на три роки. Оскільки кінцевим терміном виконання зобов'язань за кредитним договором є 19.12.2008 рік, а банк звернувся до суду з позовом лише 31.05.2013 року, то строк позовної давності як загальний так і спеціальний минув, а тому місцевий суд мав всі підстави для відмови у задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що зобов'язання за договором не припинилися, оскільки п. 7.1 договір діє до повного виконання сторонами та припинення здійснюється відповідно до діючого законодавства, судова колегія вважає неспроможними, оскільки дія договору № PLMWSH00000111 від 20.12.2005 року обумовлена п.1.1 вказаного договору строком по 19.12.2008 року.
При цьому сама по собі умова договору про дію договору до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не може розглядатися як доказ установлення строку дії договору, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Таким чином, перебіг позовної давності починається з 19.12.2008 року та закінчується 19.12.2011 року у зв'язку з чим позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно роз'ясненням у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", п.31 - враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає неспроможними, тому що вони спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» - відхилити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 27 червня 2013 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Акопян В.І.
Судді: Корнієнко В.І.
Лобов О.А.