ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" серпня 2013 р. Справа № 809/1785/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Мельничука Є.С.,
за участю сторін:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську
адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24 322,33 грн.-
ВСТАНОВИВ:
04.06.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 24 322,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим що відповідачем, всупереч вимог податкового законодавства допущено заборгованість по сплаті податків і зборів на загальну суму 24 322,33 грн., яка на даний час відповідачем не сплачена, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржена, а тому підлягає стягненню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи за адресою, що вказана в ЄДРПОУ. Поштове повідомлення про вручення кореспонденції повернулось на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». У відповідності до вимог ч.8 ст.35 КАС України вважається що повістку вручено, якщо вона доставлена за адресою, що внесена до відповідного державного реєстру, або за адресою, що зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
У відповідності до ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 14.09.2005 року, як платник податків взятий на облік у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську (а.с.59-60).
Станом на день розгляду справи відповідачем допущено заборгованість по сплаті податків і зборів на загальну суму 24 322,33 грн.
Судом встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість в сумі 21 048,79 грн. виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податку по деклараціях: -декларація від 18.08.2011 року № 9006952272 на суму 2392,00 грн.;уточнюючий документ від 31.08.2011 року № 152199 на суму 972,00 грн.;уточнюючий документ від 31.08.2011 року № 152200 на суму 4632,00 грн.;уточнюючий документ від 31.08.2011 року № 152199 на суму 29,00 грн.; уточнюючий документ від 31.08.2011 року № 152200 на суму 139,00 грн.; декларація від 17.09.2011 року № 9007668054 на суму 2991,00 грн.; декларація від 14.10.2011 року № 9008599150 на суму 1794,00 грн.; декларація від 19.11.2011 року № 9011589225 на суму 649,00 грн.; декларація від 20.12.2011 року № 9012729953 на суму 149,00 грн.; декларація від 20.01.2012 року № 9014102961 на суму 3786,00 грн.; декларація від 18.05.2012 року № 9027612098 на суму 102,00 грн.; декларація від 19.06.2012 року № 9034778612 на суму 169,00 грн.; декларація від 18.07.2012 року № 9041155293 на суму 63,00 грн.; декларація від 14.08.2012 року № 9048643709 на суму 58,00 грн.; уточнюючий документ від 08.10.2012 року № 68049 на суму 75,00 грн.; уточнюючий документ від 08.10.2012 року № 68049 на суму 2,00 грн.; декларація від 15.11.2012 року № 9071855040 на суму 116,00 грн.; уточнюючий документ від 14.12.2012 року № 9078592499 на суму 1184,00 грн.; уточнюючий документ від 14.12.2012 року № 9078592499 на суму 36,00 грн.; декларація від 18.12.2012 року № 9079529795 на суму 261,00 грн.; декларація від 16.01.2013 року № 9084775287 на суму 313,00 грн.; декларація від 20.02.2013 року № 9008177232 на суму 68,00 грн.; декларація від 19.03.2013 року № 9014140532 на суму 209,00 грн. та залишок несплаченої пені - 859,79 гривень (а.с.6-47).
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 273,50 грн. виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих декларацій: декларація від 04.02.2011 року № 197735 на суму 512,25 грн.; декларація від 09.02.2012 року № 221570 на суму 2119,20 грн.;декларація від 05.02.2013 року №9086532597 на суму 60,53 грн. та залишок несплаченої пені - 581,52 грн.(а.с.50-58).
Даний податковий борг виник в результаті несплати по надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини в сумі 0,04 грн.(залишок несплаченої пені - 0,04 грн.)
Вказані податкові зобов'язання самостійно задекларовані відповідачем, є узгодженими та станом на дату подання позову до бюджету не сплачені.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, 09.08.2011 року ОСОБА_1 було вручено податкову вимогу №4472 від 18.07.2011р., яку останнім залишено без виконання (а.с.43).
Відповідно до ст. 59.5. Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
В силу вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пп.20.1.28. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 VI органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податки фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів сумі грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг підтверджується поданими самостійно відповідачем деклараціями, уточнюючими розрахунками, податковою вимогою, картками особового рахунку платника податку та іншими матеріалами справи (а.с.6-85).
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 24 322,33 грн. (двадцять чотири тисячі триста двадцять дві гривні 33 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 19.08.2013 року.
Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.