Справа №784/3270/13 13.08.2013 13.08.2013 13.08.2013
Провадження №22-ц/784/2651/13 Головуючий у першій інстанції: Павлова Ж.П.
Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
13 серпня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Рудніку Є.М.,
за участю представника заявника - Корованенко С.А.,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за
апеляційними скаргами
представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4,
представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7
на ухвалу
Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2013 року, постановлену по цивільній справі за заявою Миколаївської обласної спілки споживчих товариств про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Третейський розгляд спорів» по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року Миколаївська обласна спілка споживчих товариств звернулася до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Третейський розгляд спорів» по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2013 року заяву Миколаївської обласної спілки споживчих товариств на підставі ч.2 ст.116 ЦПК України за підсудністю направлено для розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва.
В апеляційних скаргах представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4, представник ОСОБА_6- ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Заводського районного суду м. Миколаєва.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник заявника, просив відмовити апелянтам в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, оскільки дана ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про третейські суди»( в редакції, що діяла на час звернення до суду) рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
За змістом абз.8 ч.1 ст.2 цього ж Закону компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.
Згідно роз'яснень, викладених у п.34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» питання про підсудність цивільних справ визначається ЦПК, зокрема: розділом ІІ - щодо справ наказного провадження; главою 1 розділу ІІІ - щодо справ позовного провадження, главами 1 і 2 розділуУІІ-1 щодо заяв про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення третейських судів.
Положеннями ст. 389-1 ЦПК України, яка є спеціальною нормою щодо визначення порядку та підсудності розгляду справ даної категорії, передбачено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом.
Як вбачається із рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Третейський розгляд спорів» від 21 липня 2008 року розгляд справи відбувся в м. Миколаєві по вул. Шевченка, 71, офіс 503, місцезнаходження даного третейського суду є м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 21, кв.5, що територіально знаходиться у Центральному районі м. Миколаєва.
Таким чином, заява про скасування рішення постійно діючого третейського суду подана з порушенням правил підсудності, визначених Законом України «Про третейські суди», оскільки в даному випадку Заводський районний суд м. Миколаєва за встановленими правилами не є компетентним судом.
За загальними правилами, якщо спеціальним законодавством встановлене регулювання іншого, ніж передбаченого загальним законодавством, то застосуванню підлягають правила встановлені спеціальним законом.
Між тим, суд першої інстанції на час відкриття провадження у справі на вимоги ст.51 Закону України «Про третейський суд» уваги не звернув і помилково прийняв справу до свого провадження.
Відповідно до положень ч.4 ст.116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами п.2 ч.1 цієї статті суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву прийнято з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч.ч.2,3 роз'яснень, викладених у п. 6 Постанови Верховного суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» якщо після відкриття провадження по справі і до початку судового розгляду ( розгляд справи по суті - ст.173 ЦПК) виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належного суду незалежно від волевиявлення сторін ( п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, зокрема протоколу судового засідання від 13 жовтня 2009 року після проведення попереднього судового засідання на 12 листопада 2009 року було призначено розгляд справи по суті ( а.с.40).
Відповідно до журналу судового засідання від 12 листопада 2009 року судом було розпочато розгляд справи по суті: оголошено заяву ( а.с.94-96), представники сторін давали свої пояснення щодо пред'явлених вимог.
Отже, враховуючи, що на час вирішення питання про передачу даної справи для розгляду її за підсудністю було розпочато розгляд справи по суті, правила виключної підсудності, передбачені ст.114 ЦПК України на дані спори не поширюються, а тому підстав для передачі справи до Центрального районного суду м. Миколаєва у суду першої інстанції не було.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2013 р. скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: