Справа № 22ц-8100/2007 Головуючий у суді 1 інстанції: Сторожук С. М.
Категорія 21 Доповідач: Перцова В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Можелянської З.М.
Суддів: Перцової В.А., Козлова С.П.,
При секретарі: Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення недоплаченої суми щомісячної допомоги у зв'язку із втратою працездатності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді і просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок не донарахованих щомісячних страхових виплат у сумі 1534, 56 грн. одноразово, зобов'язано його призначити позивачу щомісячні страхові виплати у розмірі 195, 78 коп. починаючи з 01 липня 2007 року з подальшим перерахуванням у випадку зміни ступеня втрати професійної працездатності та підвищення в порядку, встановленому законодавством України.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно висновку МСЕК від 24 квітня 1996 року йому було встановлено 10 % втрати професійної працездатності у зв'язку із професійним захворюванням. Але за час сплати щомісячних страхових виплат відповідач, на порушення вимог закону, неправильно застосував коефіцієнт росту середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з тих підстав, що висновки суду не відповідають вимогам норм матеріального права і обставинам справи, суд допустив порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат Відділення неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року) в редакції, що діяла на час виникнення: спірних правовідносин, та помилково застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені
Постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.
Однак, з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не відповідають вимогам норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
2
Відповідно до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 цього Закону передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-XІV від 23 вересня 1999 року правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (діючого на час виникнення спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 базового Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, згідно з п. п.3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонд) щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плані на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
3
Вказаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу у відповідності з
Постановами правління Фонду від 22 березня 2002 року № 2427 (на коефіцієнт 1,193), від 20 березня 2003 року № 2427 (на коефіцієнт 1,182), від 16 березня 2004 року № 2427 (на коефіцієнт 1,152), від 15 березня 2005 року № 2427 (на коефіцієнт 1,238), та від 31 березня 2006 року № 2427 (на коефіцієнт 1,203) в кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.
Таким чином, проведений відповідачем перерахунок належних ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок суду було зроблено з порушенням вимог ч. 2 с т. 29 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення недоплаченої суми щомісячної допомоги у зв'язку із втратою працездатності відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.