Справа № 0308/14794/2012 Провадження №11/773/295/13 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.
Категорія:ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України Доповідач: Лозовський А. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Лозовського А.О.,
суддів -Борсука П.П., Клока О.М.,
з участю прокурора -Плечій О.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2013 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Буратин Луцького району Волинської області, житель АДРЕСА_1, , освіта середня-спеціальна, розлучений, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючий у ПП «ОСОБА_6.», раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.187 КК України на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, громадянин України, уродженець м. Волгоград Російської Федерації, житель АДРЕСА_2, освіта вища, неодружений, інвалід ІІ групи, працює адміністратором магазину «Рукавичка» в ТзОВ «Львівхолод», раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній - підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з 03 червня 2013 року.
Вироком вирішено долю речових доказів та арештованого майна.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 25 квітня 2011 року, приблизно о 23 годині., знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном застосовуючи насильство до потерпілого ОСОБА_7, що виразилось в тому, що ОСОБА_1 наніс кулаком руки в голову ОСОБА_7 удари та відкрито заволодів радіотелефоном марки «МТС -236»імеі НОМЕР_1, вартістю 200 грн., в якому знаходилась сім -картка мобільного оператора «МТС», вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 30 грн., ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в голову в той час, як ОСОБА_1 заламав обидві руки потерпілого ОСОБА_7 та ззаду користуючись тим, що останній не чинив фізичного опору, із його кишені відкрито викрав належні йому речі: мобільний телефон марки «Нокіа -6151», імеі НОМЕР_2, вартістю 800 грн., в якому знаходилась сім -картка мобільного оператора «Life», вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 20 грн.; грошові кошти в сумі 20 грн.; дві банківські пластикові картки «Укрексімбанк»та «Приватбанк», паспорт гр. України НОМЕР_3, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 15.04.2004 року на ім'я ОСОБА_7, який був в обгортці, вартістю 20 грн., в якому також була картка фізичної особи -платника податків ДПІ у м. Луцьку від 27.02.2004 року, в'язку ключів в загальній кількості три штуки, які були в чорному чохлі, вартістю 15 грн. та на яких був брелок у вигляді скорпіона, пачку цигарок марки «Вінстон», запальничку, які матеріальної цінності для останнього не становлять. Після чого, в той час, коли ОСОБА_1 відпустив руки потерпілого та останній намагався повернути собі свої викрадені речі, після нанесення ОСОБА_1 удару рукою в голову, ОСОБА_5 наніс удар кулаком правої руки в живіт, від якого ОСОБА_7 пригнувся. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_1 нанесли численні удари ногами по тілу потерпілого від чого він впав на землю. Після чого ОСОБА_7 намагався втекти, ОСОБА_5 збив його з ніг, в той час коли він перебував за кущами вищевказаного будинку та наніс ще один удар рукою в груди після чого повалив ОСОБА_7 на землю. В подальшому ОСОБА_5 з корисливих мотивів застосовуючи насильство, яке небезпечне для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_7, який зазнав нападу, що виразилося в тому, що знявши шкіряний ремінь з потерпілого спричинив йому удушення за шию в ході чого відкрито викрав в нього наручний годинник марки «Касіо Бісайд», вартістю 200 грн., срібний ланцюжок, 925 проби, вагою 15 грам, вартістю 400 грн., срібний натільний хрестик, 925 проби, вагою 5 грам, вартістю 200 грн., срібний перстень, 925 проби, вагою 20 грам, вартістю 400 грн., після чого ОСОБА_5 наніс ще один удар ногою в обличчя ОСОБА_7, зняв пару кросівок марки «Найк», вартістю 150 грн., чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження, які не є небезпечними для його здоров'я та життя, а також матеріальну шкоду на загальну суму 2 505 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності вини останнього, вважає, що призначене покарання ОСОБА_5 є надто суворим. Також зазначає, що дії ОСОБА_5 слід перекваліфікувати з ч.1 ст.187 КК України на ст. 186 КК України. Вказує на те, що згідно судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження отримані потерпілим за ступенем тяжкості відносяться до легких. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховано, що ОСОБА_5 добровільно повністю відшкодував збитки потерпілому, на утриманні має малолітню дитину, позитивно характеризується, раніше не судимий, вину визнав частково. Просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.1 ст. 187 КК України на ст. 186 КК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляцій, міркування прокурора, який апеляцію захисника заперечив, засудженого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які апеляцію захисника ОСОБА_4 підтримали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію захисника слід задовольнити частково з наступних підстав.
Виннуватість ОСОБА_5 у злочині, вчиненому за викладених у вироку обставин доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.
Доводи в апеляції про необ'єктивність розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставні. Заперечення захисника ОСОБА_4 щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 розглядалися місцевим судом і спростовані наведеними у вироку доказами.
Обґрунтовуючи винність ОСОБА_5 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, яке небезпечне для життя та здоров'я, суд послався на показання ОСОБА_5, ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8, згідно яких під час вчинення злочину ОСОБА_1 участі в нанесені ударів потерпілому в кущах не брав та згідно показань ОСОБА_7 саме в кущах з нього зняли ремінь та душили, після чого забрали особисті речі.
У матеріалах справи немає даних, які б викликали сумніви в достовірності показань потерпілого, засуджених та свідка ОСОБА_8, а тому суд правильно поклав їх в основу вироку, оскільки вони послідовні й переконливі, узгоджуються з іншими доказами у справі. Зокрема, з письмовими поясненнями потерпілого, які він дав після заяви про злочин, де детально описав обставини вчинення злочину та показав, що з нього зняли шкіряний пасок, обмотали навколо шиї та спробували спричинити йому удушення.
Суд дав оцінку й показанням усіх свідків, допитаних у справі, докладно вказав причини прийняття до уваги їх показань.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Судом при обранні покарання ОСОБА_5 допущені суперечності.
Так, зокрема, суд першої інстанції врахував та у вироку зазначив про те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, що віднесено судом до обставин, які пом'якшують покарання.
У той же час посилання суду на невизнання вини ОСОБА_5, як на підставу призначення йому покарання у виді позбавлення волі є невірним, оскільки цим висновком порушується право обвинуваченого на захист.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що обставини справи та дані про особу ОСОБА_5, який не був ініціатором злочину, позиція потерпілого, який претензій до ОСОБА_5 немає, відсутність тяжких наслідків, наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини, онкологічна хвороба його матері дають підстави для зменшення ОСОБА_5 призначеного судом покарання і застосування ст.75 КК України.
При цьому слід покласти на ОСОБА_5 обов'язки згідно п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України, що дозволить здійснювати контроль за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої інспекції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України в ред.1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 03 червня 2013 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання змінити.
Пом'якшити призначене покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.187 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_5 скасувати.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: