АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3941/07                                      Головуючий у 1 інстанції Зосименко С. Г.

Категорія 30                                                           Доповідач Болтунова Л.М.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Кузнецова В.О., Котушенко С.П.

при секретарі - Журавель Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 в своїх та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1 в своїх та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ВАТ „НТЗ", профспілковому комітету ВАТ „НТЗ", треті особи орган опіки та піклування АНД районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням, визнання недійсними рішення від 11.01.2006 року та ордеру від 14.02.2006 року, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ВАТ „НТЗ" до ОСОБА_1 про виселення та відшкодування матеріальної шкоди, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2007 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначеним рішенням позивачці відмовлено в її позовних вимогах про визнання права користування житловим приміщенням, визнання недійсними рішення від 11.01.2006 року та ордеру від 14.02.2006 року, відшкодування моральної шкоди та задоволено зустрічний позов ВАТ „НТЗ" про її виселення і стягнення матеріальної шкоди.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ „НТЗ", 25.06.1998 року ОСОБА_4 на сім'ю з 3-х осіб, а саме дружину та їх дитину був виданий ордер на право зайняття кімнат НОМЕР_2 у гур-

2

тожитку по вул. Решетилівській, 6-а м. Дніпропетровська. 14 жовтня 2002 року позивачка за заявою була знята з реєстрації із зазначеної адреси разом з малолітньою донькою і як вбачається з ксерокопії паспорту, зареєстрована по пр. Гагаріна, 59 гурт, з одержанням ордеру на заняття кімнати НОМЕР_1м. Дніпропетровська з 25.06.2005 року.( т.1 а.с. 10,63)

Згідно заяви, ОСОБА_4 24.02.2003 року звільнився з ВАТ „НТЗ", а з 12 травня 2003 року у спірні кімнати гуртожитку був зареєстрований його батько ОСОБА_5, який з 1992 року працював на зазначеному заводі, і на якого був переоформлений особистий рахунок. З 2003 року батько і син не проживали в гуртожитку і з дозволу коменданта в кімнатах НОМЕР_2 проживали сторонні люди.

З цивільної справи № 2-2023 видно, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2005 року помер ОСОБА_5, а 28.11.2005 року його син ОСОБА_4 Рішенням адміністрації заводу та його профспілковим комітетом від 11.01.2006 року на спірні кімнати вказаного гуртожитку був виданий ордер сім'ї ОСОБА_3

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд всебічно оцінив на лежність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно з'ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а тому прийшов до правильного висновку про відмову в позові ОСОБА_1, задовольнивши зустрічний позов ВАТ „НТЗ".

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду не спростовують, оскільки грунтуються на невірному тлумаченні норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Рішення суду узгоджується з наявними у справі доказами і відповідає вимогам закону, а тому колегія суддів не знайшла підстав для його скасування.

Виходячи з наведеного апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 304, .307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в своїх та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня набрання її законної сили.