Справа № 344/9427/13-а

Провадження № 2-а/344/598/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Польської М.В.

при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.

за участю позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора Богородчанського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції Ткачука М.П про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до інспектора Богородчанського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції Ткачука М.П про визнання протиправною та скасування постанови серія АА2 №942510 винесену 15.06.2013 року інспектором ВДАІ Богородчанського РВ УМВС України старшим лейтенантом міліції Ткачук М.П.

Позивач вважає дії працівника ДПС ВДАІ незаконними, оскільки, вказаного в постанові адміністративного правопорушення не вчиняла, при складанні протоколу відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства, які регулюють порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позивач просила за даних обставин скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №942510 від 15.06.2013 року про накладення адміністративного стягнення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України суд ухвалив про розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 15.06.2013 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що вона 15.06.2013 року о 15год.05 хв. на вул.Шевченка, смт.Богородчани, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1, перевищила швидкість руху більше, ніж на 20 км/год, рухалася із швидкістю 87 км/год. (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В судовому засіданні позивач зазначила, що не порушувала правил дорожнього руху на вказаній ділянці автодороги та дотримувався швидкісного режиму руху. А швидкість, зафіксована приладом «Візир», не належала її автомобілю.

Відповідач, на якого нормами чинного законодавства покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів, які б спростовували слова позивача.

В оскаржуваній постанові вказано, що швидкість руху вимірювалась приладом «Радіс». Відповідно до статті 258 КУпАП посадові особи органів Державної автомобільної інспекції мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, в якій їх результати можуть бути використані у якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований, документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки до використання в Україні та про повірку даного типу засобів вимірювальної техніки. Таких документів до матеріалів постанови не долучено.

В контексті вищезазначеного суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А тому, суд приходить до висновку про те, що Постанова про адміністративне правопорушення серії АА2 №942510 від 15.06.2013 року підлягає скасуванню.

На підставі ст.ст.122,283,287-289 КУпАП та керуючись ст.ст.17,18,71,159,160,162,163, ч.2 ст.171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АА2 №942510 по справі про адміністративне правопорушення від 15.06.2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Польська М.В.