Справа № 361/7189/13-к
Провадження № 1-кп/361/375/13
16.08.2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Євлампієва А.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12013100130002240 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2013 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с.Цаккар Мартунинського району республіка Арменія,
армянина громадянина України, із повною середньою освітою,
працюючого директором ПП « МЛМ Буд », смт. Любашовка
Одеської області, одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше не
судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (ред. 2001р.)
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив використання, завідомо підробленого документа, при таких обставинах.
Так, 23 серпня 2012 року між Требухівською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_1, як фізичною особою-підприємцем , укладено договір підряду № 105 та № 106 за умовами яких підрядник, тобто ФОП «ОСОБА_1.»зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття з влаштуванням основи по вул. Котовського та по провулку Тихому в с. Требухів Броварського району Київської області.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія, - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення КМ України за умовами виконання ліцензійних умов. Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія, є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Відповідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відноситься будівельна діяльність..
Відповідно до листа Требухівської сільської Ради Броварського району Київської області від 07.06.2012 року обвинувачений ОСОБА_1, при виконанні робіт по капітальному ремонту по вул. Котовського та по провулку Тихому в с. Требухів, надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації.
Відповідно до офіційного листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області № 7/10-18/3005/02 від 30.05.2012 року встановлено, що вказаною інспекцією ФОП «ОСОБА_1», ліцензія на здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури не видавалась.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» суб'єкт господарювання, який має намір проводити певний вид господарської діяльності, що ліцензується особисто або через уповноважений ним орган чи особу, звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
Так в вересні 2011 року під час подання заяви та пакету необхідних документів до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області, щодо видачі ліцензії ПП «МЛМ Буд», директором якого являється обвинувачений ОСОБА_1 в приміщенні Інспекції від зустрівся з раніше знайомим громадянином ОСОБА_2, інших даних органом досудового розслідування не встановлено, який запропонував обвинуваченому допомогу в отриманні ліцензії на ФОП «ОСОБА_1» на що обвинувачений погодився. В подальшому, на протязі місяця, обвинуваченому ОСОБА_1 його знайомим ОСОБА_2, інших даних органом досудового розслідування не встановлено, було передано копію ліцензії серії НОМЕР_1 видану 26.10.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ФОП «ОСОБА_1»,при цьому оригіналу вказаної ліцензії обвинуваченому не було надано.
Крім цього, жодних документів для отримання ліцензії серії НОМЕР_1 на ФОП «ОСОБА_1», до Державною архітектурно-будівельної інспекції України обвинувачений ОСОБА_1 не надавав та з письмовою заявою з даного приводу не звертався.
Використовуючи підроблений документ, а саме копію ліцензії серії НОМЕР_1 видану 26.10.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ФОП «ОСОБА_1», будучи обізнаним про її недійсність, діючи умисно та з корисливих мотивів, обвинувачений використав вказану ліцензію шляхом надання її разом з пакетом проектно-коштористої документації до Требухівської сільської Ради Броварського району Київської області.
Крім того, 30 серпня 2012 року між Богданівською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, укладено договір підряду №1 за умовами яких підрядник, тобто ФОП «ОСОБА_1.» зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття з влаштуванням основи по вул. Матросова в с. Богданівка Броварського району Київської області.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відноситься будівельна діяльність..
Відповідно до листа Богданівської сільської Ради Броварського району Київської області від 12.06.2012 року обвинувачений ОСОБА_1, при виконанні робіт по капітальному ремонту по вул. Матросова в с. Богданівка, надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації.
Відповідно до офіційного листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області № 7/10-18/3005/02 від 30.05.2012 року встановлено, що вказаною інспекцією ФОП «ОСОБА_1», ліцензія на здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури не видавалась.
Використовуючи підроблений документ, а саме копію ліцензії серії НОМЕР_1 видану 26.10.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ФОП «ОСОБА_1»,будучи обізнаним про її недійсність, діючи умисно та з корисливих мотивів, обвинувачений використав вказану ліцензію шляхом надання її разом з пакетом проектно-коштористої документації до Богданівської сільської Ради Броварського району Київської області.
Крім того, 23 серпня 2012 року між Гоголівською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, укладено договір підряду №45 за умовами яких підрядник, тобто ФОП «ОСОБА_1.» зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття з влаштуванням основи по вул. Воровського в с. Гоголів Броварського району Київської області.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відноситься будівельна діяльність..
Відповідно до листа Гоголівської сільської Ради Броварського району Київської області від 12.06.2012 року обвинувачений ОСОБА_1, при виконанні робіт по капітальному ремонту по вул. Воровського в с. Гоголів, надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації.
Відповідно до офіційного листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області № 7/10-18/3005/02 від 30.05.2012 року встановлено, що вказаною інспекцією ФОП «ОСОБА_1», ліцензія на здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури не видавалась.
Використовуючи підроблений документ, а саме копію ліцензії серії НОМЕР_1 видану 26.10.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ФОП «ОСОБА_1», будучи обізнаним про її недійсність, діючи умисно та з корисливих мотивів, обвинувачений використав вказану ліцензію шляхом надання її разом з пакетом проектно-коштористої документації до Гоголівської сільської Ради Броварського району Київської області.
Крім того, в 2011 та 2012 роках між Зазимською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_1, як фізичною особою-підприємцем, укладено договори підряду за №2 від 01.11.2011 року.,№1 від 13.06.2012 року., № 2 від 13.06.2012 року.,№ 5 від 11.09.2012 року за умовами яких підрядник, тобто ФОП «ОСОБА_1.» зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття з влаштуванням основи по с.Зазим'є Броварського району Київської області.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відноситься будівельна діяльність..
Відповідно до листа Зазимської сільської Ради Броварського району Київської області від 06.06.2012 року обвинувачений ОСОБА_1, при виконанні робіт по капітальному ремонту по с.Зазим'є , надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації.
Відповідно до офіційного листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області № 7/10-18/3005/02 від 30.05.2012 року встановлено, що вказаною інспекцією ФОП «ОСОБА_1», ліцензія на здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури не видавалась.
Використовуючи підроблений документ, а саме копію ліцензії серії НОМЕР_1 видану 26.10.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ФОП «ОСОБА_1»,будучи обізнаним про її недійсність, діючи умисно та з корисливих мотивів, обвинувачений використав вказану ліцензію шляхом надання її разом з пакетом проектно-коштористої документації до Зазимської сільської Ради Броварського району Київської області.
Органом досудового розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити кримінального проваджнння підтвердив та пояснив, що він дійсно 23 серпня 2012 року, як фізична особа підприємець уклав договір між ним та Требухівською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_8 підряду № 105 та № 106 за умовами яких зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття по вул. Котовського та по провулку Тихому в с. Требухів Броварського району Київської області. Знаючи що роботи ліцензуються, він надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації. Вказану ліцензію його допоміг зробити знайомий ОСОБА_2, інших даних про нього йому невідомо, той передав йому копію ліцензії серії НОМЕР_1 видану 26.10.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ФОП «ОСОБА_1», при цьому оригіналу вказаної ліцензії обвинуваченому не було надано. Він вважав, що все вірно і ліцензія законна, став укладати договори на проведення робіт з різними сільськими Радами в Броварському районі, і до необхідних документів надавав ту копію. Однак, коли він став дзвонити до ОСОБА_2 і той перестав відповідати на дзвінки, то зрозумів, що щось не так а пізніше виявилось, що копія підроблена. Крім того, 30 серпня 2012 року, він укладав угоди з Богданівською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_5 договір підряду №1 за умовами яких, зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття по вул. Матросова в с. Богданівка Броварського району Київської області. Та надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації. Крім того, 23 серпня 2012 року уклав угоду з Гоголівською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_6, укладено договір підряду № 45 , за умовами якого, зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття по вул. Воровського в с. Гоголів Броварського району Київської області та надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації. Крім того, в 2011 та 2012 роках він укладав угоди Зазимською сільською Радою Броварського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_7, укладено договори підряду за № 2 від 01.11.2011 року., № 1 від 13.06.2012 року., № 2 від 13.06.2012 року., № 5 від 11.09.2012 року за умовами яких, зобов'язується на власний ризик виконати роботу по капітальному ремонту асфальтованого покриття по с.Зазим'є Броварського району Київської області, надав до сільської Ради завірену копію ліцензії серії НОМЕР_1 виданої 26.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в комплекті з пакетом проектно-кошторисної документації. Про те, що ліцензія дійсно підроблена, взнав від працівників міліції. Просить не наказувати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, він вчинив неправильно, більше не допустить подібного, надати шанс на виправлення.
Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт використання, завідомо підробленого документа, не заперечує .
За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України (ред. 2012 р) обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_1 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні ним, використання, завідомо підробленого документа, - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за ч.4 ст. 358 КК України /в ред.2001 р./, як використання, завідомо підробленого документа.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 358 ч. 4 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу.
Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає такі: як визнання вини та щире каяття, вперше притягується до кримінальної відповідальності, що передбачено ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 передбачених ст.67 КК України, на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання та роботи. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією 358 ч.4 КК України, в виді штрафу.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази в обвинувальному акті не вказані.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цією статтею у виді - штрафу 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в сумі становить - 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривні, в прибуток держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя /підпис/ М. П. Шевчук