Справа № 748/1204/13-ц Провадження № 22-ц/795/1836/2013 Головуючий у I інстанції -Козак В. І. Доповідач - Онищенко О. І.
Категорія -цивільна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2013 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОнищенко О.І.,
суддів:Ішутко В.М., Острянського В.І.
при секретарі:Шкарупі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, -
в с т а н о в и в:
У липні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення 6 000 000 грн. боргу за договором позики від 27 липня 2011 року, за умовами якого відповідач був зобов'язаний повернути борг у строк до 08.03.2012 року, однак зобов'язання не виконав.
10 липня 2013 сторони у справі, до розгляду справи по суті, подали до суду заяву про затвердження мирової угоди. За умовами цієї угоди ОСОБА_6 відмовляється від позовних вимог про стягнення коштів в сумі 6000000 грн., а ОСОБА_5 передає йому у приватну власність нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: будівлі цеху по виробництву консервної тари літ. №1, будівлі виробничого корпусу №1 літ. №4, будівлі АПК літ №5, будівлі виробничого корпусу № 2 літ. №7, прохідної літ. №8, електрощитової літ. №10, цеху по виробництву консервної кришки літ. № 12, корпусу складських приміщень літ. №14, прибудови для холодильника літ. №14-а, котельні літ. №14-б, бойлерної літ. №14-в, виробничого корпусу літ. №15, діфростерної літ. 15-а, лабораторії літ. №17, складу металу літ. №18, трансформаторної підстанції літ. №19, трансформаторної підстанції літ. № 20, підвалу літ. № 21, очисного флотатору літ. №22, будівлі літ. № 23 компресорної літ. №24, будівлі (незавершеного будівництва) літ. №7в, дизельгенераторної літ. №25; комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та в цілому складається з- прохідної літ. №1, гаражу літ. №2, побутової будівлі літ. №3, виробничої будівлі літ. №5, виробничої будівлі літ. №6, трансформаторної підстанції літ. №10, цеху по переробленню рибопродукції літ. №11, цеху по переробленню рибопродукції літ. №12, будівлі станції охолодження літ. №13, цеху по переробленню рибопродукції літ. №14, цеху по переробленню рибопродукції літ. №15, цеху по переробленню та зберіганню цибулі літ. №16, 16а, 16б,16в, мийки літ. №19, виробничої будівлі літ. №20, майстерні літ. №21, котельні літ. №22, жироловки літ. № 23, цеху заморозки відходів риби літ. №24, майстерня літ. №25, компресорна літ. №26; цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складається з: виробничого корпусу літ. №1, прохідної літ. №2, виробничо- побутового корпусу літ. №3, виробничого корпусу літ. №4, вбиральні літ. №5, виробничо-побутового корпусу літ. № 6, виробничого корпусу літ. №7, складу літ. №8 складу літ. №9, компресорної літ. №10, площадки для утилізації літ. №11, що належить йому на праві власності на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 березня 2009 року;
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2013 року у визнанні мирової угоди, що укладена між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою затвердити мирову угоду від 10 липня 2013 року, посилаючись на те, що відмовляючи в затвердженні мирової угоди, суд виходив з того, що між ТОВ «Грін Груп» та ПАТ «Акціонерний банк Експрес банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором укладеним 10.11.2006 року між банком та ТОВ «Істок», в забезпечення виконання умов якого, було укладено договір іпотеки цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Апелянт зазначає, що посилання на договір від 06.03.2012 року про відступлення права вимоги, який укладений між АБ «Експрес-Банк» та ТОВ «Грін Груп» не свідчить, що ТОВ «Грін Груп» є іпотекодержателем та його право було зареєстроване у відповідному Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки станом на 18 червня 2012 року ніяких заборон в цих реєстрах зареєстровано не було, а сам договір про відступлення права вимоги не дає права внесення відповідних заборон до реєстру.
Крім того, апелянт, вказує на те, що право подати до нотаріальної контори повідомлення про накладену заборону відчуження мали особи, які визначені в Положенні про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, на думку апелянта, у приватних нотаріусів були відсутні підстави для внесення до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про заборону відчуження спірного нерухомого майна, оскільки повідомлення про таку заборону було подано не тією особою, що мала на це право.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про час та
місце розгляду справи повідомлялися, проте судові повістки повернулись до суду з відміткою „ за даною адресою адресат не проживає", а тому відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, сторона вважається повідомленою та згідно положень ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд, вважає можливим розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін з таких підстав.
Згідно ч.5 ст. 175 ЦПК України якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Із змісту даної норми закону вбачається, що умови мирової угоди можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору, який є вимогою позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, в якій нічого не вирішено про долю заявлених позивачем вимог і умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами, або яка зачіпає права та інтереси інших осіб або стосується інших правовідносин.
Постановляючи ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову ОСОБА_6 є грошові кошти в розмірі 6 000 000 грн., які він передав відповідачу за договором позики, укладеним між сторонами, а не нерухоме майно, яке за умовами мирової угоди передбачається передати у власність позивачу з визначенням за ним права власності на це майно. Зазначене в угоді майно не є предметом позову і стосується не лише прав та обов'язків сторін.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене у мировій угоді майно взагалі є власністю ОСОБА_5, а рішення про визнання права власності не є правовстановлюючим документом.
Згідно ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту реєстрації.
Статтею 182 ЦК України та п.1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно ( затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 також передбачено, що право власності та інші права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підтвердження того, що спірне майно було належним чином зареєстровано за відповідачем по справі, внаслідок чого могло передаватися в рахунок погашення зобов'язання.
Також, відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Нерухоме майно, що відповідно до запропонованої мирової угоди ОСОБА_5 має на меті передати ОСОБА_6 у приватну власність, знаходиться в м. Білгород-Дністровський Одеської області, а це виключає можливість вирішення питання щодо цього майна Чернігівським районним судом.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відмову у визнанні мирової угоди.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, відхилити.
Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2013 року залишити - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: