Номер провадження № 22-ц/785/4294/13
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.
Доповідач Фадєєнко А. Ф.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Орловій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання угоди дійсною та визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
22.06.2004 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору дарування нежилої споруди - сараю від 10.07.1992 року, що знаходиться на території будинку АДРЕСА_1, та визнання права власності на нього.
Позивач просив суд поновити строк звернення до суду (а.с. 3-4).
Рішенням суду від 20.07.2004 року поновлено позивачу строк звернення до суду, суд визнав договір дарування нежилої споруди -сараю від 10.07.1992 року дійсним. Суд визнав за позивачем право власності на цей сарай (а.с. 16-17).
20.11.2008 року судом постановлено додаткове рішення, яким відновлено позивачеві пропущений строк для звернення до суду.
Суд визнав договір дарування нежилої споруди-сараю загальною площею - 26,8 кв.м., що перебуває у дворі буд. АДРЕСА_1, побудованим ОСОБА_2 самотужки та власними коштами з дозволу виконавчого комітету Ворошиловської райради депутатів трудящих м. Одеси за рішенням №490 від 06.09.1954 року, який укладений 10.07.1992 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - дійсним.
Суд визнав за ОСОБА_3, право власності на нежитлову споруду-сарай загальною площею - 26,8 кв.м., що перебуває у дворі буд. АДРЕСА_1, побудованим ОСОБА_2 самотужки та власними коштами з дозволу виконавчого комітету Ворошиловської райради депутатів трудящих м. Одеси за рішенням №490 від 06.09.1954 року і передане ОСОБА_2 ОСОБА_3 за договором дарування, укладеному 10.07.1992 року.
19.10.2009 року суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційну скаргу Одеської міської ради та скасував рішення суду першої інстанції від 02.07.2004 року і додаткове рішення суду від 20.11.2008 року з направленням справи на новий розгляд (а.с. 117-121).
06.09.2010 року суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду (а.с. 137) у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання без поважних причин - ст. 207 ч.1. п.3 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись, що повідомлення направлялись за адресою, по якій він фактично не мешкає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, яку оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюється перевірка ухвали, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2004 року та додаткового рішення цього ж суду від 20.11.2008 року, які у подальшому скасовані судом апеляційної інстанції 19.10.2010 року з направленням справи на новий розгляд, 25.05.2009 року комунальне підприємство «ОМИТІ та РОН» зареєструвало за ОСОБА_3 право власності на нежитлову споруду-сарай в АДРЕСА_1, про що в книзі №87 неж-167 було зроблено запис за №867.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2007 року, яке роз'яснено судом першої інстанції 14.11.2007 року, за ОСОБА_5, у справі за її позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, визнане право власності на нежилі приміщення, що знаходяться у дворі будинку АДРЕСА_1 у тому числі і на нежитлову споруду, яка зареєстрована за ОСОБА_3
10.05.2007 року ОСОБА_5 зареєструвала своє право власності на нежилі приміщення, що розташовані на території буд. АДРЕСА_1. Підставою реєстрації з'явилась ухвала суду Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2007 року. До суду апеляційної інстанції надано копію позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зобов'язання відповідачки звільнити нежитлову споруду-сарай, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з посиланням на те, що вона належить позивачу на праві власності.
За твердженням апелянта зазначений спір Приморський районний суд не вирішив.
Беручи до уваги, що на нежитлову споруду - сарай на підставі двох різних рішень суду першої інстанції зареєстровано право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_3, яке скасоване, достатніх правових підстав для залишення без розгляду його вимог щодо спірної нежитлової споруди без вирішення спору по суті немає.
Тому ухвала суду про залишення позову без розгляду ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення заявлених вимог.
Суду слід визначитися з колом осіб, які повинні приймати участь у справі, встановити їх правове становище та в залежності від добутих даних розглянути спір по суті.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313 ,314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової плати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2010 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді