Справа № 761/736/13- ц

Провадження №2/761/2695/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2, про захист прав споживача шляхом розірвання договору про відкриття кредитної лінії, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач -1 за первісним позовом), ОСОБА_2 (Відповідач - 2 за первісним позовом) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором у розмірі - 544 847, 73 грн. та судовий збір у розмірі 3 219,00грн.

Свої вимоги Позивач обгрунтовував тим, що 26.08.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11387144000. згідно умов якого банк надав позичальнику кредині кошти у сумі 70 800,00доларів США під 13,5% річних строком з 26.08.2008 по 26.08.2015р.

Банк свої зобовязання виконав належним чином та надав позичальнику кредитні кошти, проте позичальник своїх обовязків за договором належним чином не виконує у звязку з чим наявна заборгованість.

08.12.2011р. між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого "УкрСиббанк" передає (відступає) "Дельта Банк" права вимогии за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого останній замінює "УкрСиббанк" як кредитора у зазначених зобовязаннях, в тому числі по зобовязаннях відповідача1.

13.05.2013р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (Позивач за зустрічним позовом) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2, про захист прав споживача шляхом розірвання договору про відкриття кредитної лінії (а.с.59-62).

Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 13.05.2013р. зустрічний позов прийнято до провадження з первісним позовом (а.с. 64).

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник Відповідача 1 за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 первісний позов заперечував тапросив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовільнити з підстав наведених у зустрічному позові.

Інший учасник процесу (ОСОБА_2) у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи положення ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказах.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 26.08.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», відповідно до договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р. (а.с. 24-26) та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11387144000 (далі - Кредитний договір), за умовами якого (п.п. 1.1., 1.2.1, 1.3.1) банком надано позичальнику кредитні кошти у розмірі 70 800,00 доларів США під 13,5 % річних на строк з 26.08.2008 р. до 26.08.2015р. (а.с. 6-15).

За змістом Розділу 1 Договору, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості (термін повернення кредиту - 26.08.2015р.), платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 70 800,00 доларів США, вказанна сума кредиту еквівалентна 342 919,80 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, при цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатися в Договору лише в разі надання Банком кредиту в іноземній валюті. Сторони також погодили, що укладаючи договір позичальник усвідомлює можливість виникнення курсових різниць (коливань) валюти кредиту при отриманні кредитних коштів та їх використанні за цільовим призначенням, внаслідок чого може виникнутии потреба у доплаті Позичальником за рахунок власних коштів повної вартості продукції, яку останній придбає за рахунок кредитних коштів Банку (п.1.1.).

Відповідно до цього договору, Позичальник зобов»язаний повернути Кредит у повному обсязі не пізінше 26.08.2015 р., сплачувати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1310,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів (п.1.2.2.).

Пунктом 1.3.1. Договору передбачено, що за користування кредитними коштами протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,50 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної а п. 1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після несплати або не повної сплати платежу встановленому у Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Судом з'ясовано, Відповідачем 1 не виконано зобов'язань, визначених Договором 1, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, в наслідок чого станом на 07.12.12 наявна заборгованість.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поряд з цим судом встановлено, що в день укладення Кредитного договру, - 26.08.2008р. також між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступником якого, як встановлено судом вище, - є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 (Відповідач 2) укладено Договір поруки №225404 (відповідно Договір 2), згідно з якими поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору № 11387144000 від 26.08.2008р. (а.с. 16-18).

За п.1.3 та п.1.4. Договру поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, відповідальність Поручителя та Боржника є солідарною.

У звязку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договру щодо повернення коштів Банк направив на адресу відповідача1 досудову вимогу від 17.10.2012 , а на адресу відповідача2 досудову вимогу від 18.10.2012р. (а.с.21,22).

Однак, вимоги позивача щодо погашення заборгованості відповідачі залишили без уваги, що підтверджується наявним, в матеріалах справи довідкою про заборгованість станом на 17.10.2012 р. (а.с. 23).

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а ч.2. ст.554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки відшкодування збитків.

Оскільки Відповідач 1 не виконує зобов'язання взяті на себе за кредитним договором, який забезпечений Договором 2 (договір поруки) укладеним з Відповідачем, Позивач правомірно звернувся з вимогою до Відповідача 1 як боржника за основним зобов'язанням та відповідача як поручителя про стягнення з них солідарно суми заборгованості за кредитним договором.

В зв'язку з порушенням відповідачами зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки станом на 07 грудня 2012 року наявна заборгованість за кредитним договором у сумі 544 847,73грн., яка станом на 07.12.2012р. складається з суми заборгованості за кредитом - 455 052,12грн., з яких прострочена заборгованість - 168 576,37грн.; суми заборгованості за відсотками - 89 795,60грн., яких прострочена заборгованість - 73 400,76грн.

Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості соідарно з відповідача1 та відповідача2 підлягає задоволенню, а тому суд присуджує до солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11387144000 від 26.08.2008р. на загальну суму - 544 847,73 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розглядаючи, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання договору про відкриття кредитної лінії, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту заявлених вимог, ОСОБА_1 (Позивач за зустрічним позовом), останній просить: - розірвати кредитний договір №11387144000 від 26.08.2008р.; - встановити порядок та строки повернення позивачем боргу в розмірі, визначеному на момент розірвання даного договору, розстрочивши таке повернення шляхом внесення грошових коштів на вказаний відповідачем рахунок в останній робочий день кожного місяця по 500 дол. США, починаючи з наступного місяця після набрання рішення суду законної сили.

Заявлені вимоги мотивує наступними обставинами, при укладені даного Кредитного договору у 2008 році, ним було використано прогнози Кабінету Міністрів України та Національного Банку України, про зростання добробуту населення та нарощування його купівельної спроможності та споживчої активності. Проте, протягом 2008року перераховані показники значно відхились від прогнозованих значень. На даний час обставини змінилися в гіршу сторону, оскільки настала світова фінансово-економічна криза, яка виявила неготовність національної економіки до протидії їй. Такі обставини на думку Позивача за зустрічним позовом, є істотними, які свідчать, що подальше виконання Договору в умовах економічної кризи порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Отже, на думку сторони Позивача, за зустрічним позовом, наведені негативні явища в економіці є істотними настільки, що при їх існуванні в момент укладання Договору на існуючих умовах, позивач не зміг би погодитись на отримання кредиту на таких умовах, а банк не зміг би прийняти рішення про оптимальний рівень кредитного ризику - гарантійність повернення (економічне обґрунтування) та винести рішення про надання кредиту з урахуванням його окупності та безпечності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відтак, уклавши Кредитний договір, сторони за взаємною згодою на підставі вільного волевиявлення у відповідності до положень ст. 212 ЦК України визначили обставину, за наявності якої відбудеться зміна процентної ставки.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Разом з тим, згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 626, ст. 627 та ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

У п.15,16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин. Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_1 - 1609,50грн. та з ОСОБА_2 - 1609,50грн.

Враховуючи наведене, ст. ст. 2, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі ст.ст. 212, 525, 526, 553, 554, 626, 654, 1046, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору у сумі 544 847,73грн., яка станом на 07.12.2012р. складається з суми заборгованості за кредитом - 455 052,12грн., з яких прострочена заборгованість - 168 576,37грн.; суми заборгованості за відсотками - 89 795,60грн., яких прострочена заборгованість - 73 400,76грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_1 - 1609,50грн. та з ОСОБА_2 - 1609,50грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа ОСОБА_2, про захист прав споживача шляхом розірвання договору про відкриття кредитної лінії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: