Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-2023/11/2704-н
01.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду (суддя Ілюхіна Ганна Павлівна ) від 22.11.11 у справі № 2а-2023/11/2704
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Севастополь,99045)
до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя (вул. Леваневського,24,Севастополь,99016)
про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною
ВСТАНОВИВ:
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11.04.2011 року задоволено частково. Постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11.04.2011 року скасовано.
22.02.2012 року на адресу Севастопольського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2010 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування заяви відповідач посилався на Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, яким встановлено, що забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється, виходячи з фінансових можливостей держави. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Заявник також зазначив, що відповідно до статті 2 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми встановлено", що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать матеріали справи, позивач знаходиться на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя по догляду за дитиною як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного страхування.
Заявником не враховано той факт, що згідно статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням" (в редакції станом на 28.12.2007) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням" було виключено згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Але зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу П Закону України від 28.12.2007 № 107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Судова колегія вважає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету.
Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.
У відповідності до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
При цьому згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Тобто пункт п'ятий частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість перегляду за нововиявленими обставинами лише на підставі встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Разом з тим, Конституційним Судом України у своєму Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 не визнавав неконституційності будь-якого закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Нововиявленою обставиною є юридичний факт який:передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, тобто якби така обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, тобто, поява яких свідчить про те, що в момент розгляду предмет доказування був визначений неправильно.
Таким чином, нововиявленими вважаються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилається особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.
Також не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Підставою для перегляду судового рішення не можуть бути обставини, які могли бути встановлені судом при вирішенні даної справи за умови виконання ним вимог процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що обрання заявником такого способу захисту, як подача заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами при відсутності нововиявлених обставин в розумінні статей 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним, оскільки жодна з осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть вимагати перегляду судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.
Таким чином, заява відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 197, частиною третьою статті 205, статтями 206, 212, частиною першою статті 253, статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.11 у справі № 2а-2023/11/2704 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам по справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук