Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2013 року справа №805/9125/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Сіваченка І.В.
суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.,
секретар судового засідання Сульженко А.В.
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року в справі № 805/9125/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про скасування вимоги від 3 травня 2013 р. № Ф-1067 про сплату недоїмки в сумі 5591,14 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що отримує пенсію за віком та зареєстрований як фізична особа-підприємець, обравши спрощену систему оподаткування. З посиланням на статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач вважає, що він є звільненим від сплати єдиного внеску за себе, внаслідок чого вимога про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску є неправомірною.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. позов задоволений, скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 3 травня 2013 року № Ф-1067 про сплату недоїмки в сумі 5591 грн. 14 коп.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неврахуванні судом тих обставин, що у відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», позивач зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок. В зв'язку з чим відповідачем, на виконання вказаних норм надіслано вимогу про сплату єдиного внеску в сумі 5591,14 грн.
Позивач в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не прибув.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Донецької міської ради 12 серпня 1998 року. Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька як страхувальник, який обрав спрощену систему оподаткування, отримує пенсію за віком з 27 березня 2007 року.
Позивач письмовою заявою від 30 травня 2013 року звернувся до відповідача з проханням звільнити від сплати єдиного внеску з урахуванням того, що він (на його думку) є пенсіонером за віком, у зв'язку із чим він не повинен сплачувати єдиний соціальний внесок. Відповідачем була надана відповідь позивачу від 5 червня 2013 року № 13099/02, відповідно до якої у зв'язку із тим, що заявник отримує пенсію, призначену відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто, на пільгових умовах і йому не виповнилось 60 років, тому він не є пенсіонером за віком у розумінні статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3 травня 2013 р. відповідачем прийнята вимога про сплату недоїмки № Ф-1067 (вих. № 10773/02 від 17 травня 2013 року), відповідно до якої станом на 1 травня 2013 року у позивача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 5591 грн. 14 коп. за період 2012 р. в сумі 4572 грн. 42 коп. та 1 квартал 2013 року в сумі 1194 грн. 03 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно із частиною 4 статті 4 зазначеного Закону, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 1 Закону № 1058 визначене поняття "пенсія" як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 26 цього Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
При цьому, пунктом 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлено, що забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З аналізу даних норм вбачається чітке визначення, що пенсійний вік для громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 зменшується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком № 1) до досягнення останнім 60-річного віку. 4 липня 2007 року позивачу видане пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 Пенсійним фондом України, в якому в графі "вид пенсії" зазначено "за віком", що можна вважати визнанням факту того, що позивач вважається "пенсіонером за віком".
Оскільки позивач станом на час виникнення спірних відносин є пенсіонером за віком та фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, суд приходить до висновку про те, що він не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та прийняття стосовно нього вимоги від 3 травня 2013 року щодо сплати недоїмки з єдиного внеску за період 2012 рік - 1 квартал 2013 року є неправомірним, отже дана вимога підлягає скасуванню.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача на визначення поняття "пенсійний вік" виключно за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки законодавством (зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення") встановлено чітке посилання на зменшення встановленого статтею 26 цього Закону, пенсійного віку певної категорії громадян.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
в повному обсязі ухвала виготовлена 16 серпня 2013 р.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року в справі № 805/9125/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про скасування вимоги - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.В.Жаботинська
О.О.Шишов