УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 115/770/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.
№ провадження: 22-ц/190/4763/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
15 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Рошка М.В.
Суддів:Сінані О.М. Хмарук Н.С.,
При секретарі:Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу за договором займу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2013 року ,
ВСТАНОВИЛА:
11 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, свої вимоги обґрунтовував тим, що 20.03.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач взяв у борг 150000 доларів США, був зобов'язаний повернути грошові кошти в строк до 20.03.2011 року, але зобов'язання належним чином не виконав.
Посилаюсь на положення ст. 625,1049 ЦК України просив стягнути на його користь борг по договору займу у розмірі 1218000 грн., штраф за просрочку виконання зобов'язання у розмірі 68000 грн., судові витрати у розмірі 3441 грн., а всього 1289441 грн.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2013 року визнано мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем, за умовами якої: ОСОБА_7 повертає ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 1286000 грн., судові витрати у сумі 3441 грн., а всього 1289441 грн. Провадження по справі закрито.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що представник, якій укладав угоду від його імені не мав на це повноважень та він не отримував гроші у борг.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, його представника, представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Колегія суддів не може погодиться у повній мірі з доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.
Постановляючи ухвалу про визнання мирової угоду між сторонами та закриваючи провадження по цивільній справі, суд першої інстанції посилався на положення пункту 4 частини 1 статті 205 ЦПК України.
З матеріалів справи та змісту позову вбачається, що предметом позову є стягнення грошових коштів по договору позики, який був укладений між сторонами 20.03.2007 року, відповідно до письмового доказу ( копії договору позики а.с.5), 01 квітня 2013 року між позивачем та представником відповідача ОСОБА_8 була укладена мирова угода ( а.с. 29), яка в подальшому була визнана судом.
Посилення відповідача, що його представник не мав повноважень на укладання мирової угоди та діяв всупереч інтересам довірителя є неспроможними.
Згідно довіреності наданої ОСОБА_7 11.02.2011 року останній, уповноважує ОСОБА_8 представляти його інтереси і вести справи у судах усіх інстанціях з усіма процесуальними правами та обов'язками, які надані законом позивачу, відповідачу, третьої особі, суб'єкту оскарження в процесі, апелянту, в тому числі з правом пред'явлення позову ( адміністративного позову), визнання позову повністю або частково, подання заперечень проти позову, відмови від позову, подання зустрічного позову, укладання мирової угоди та інше.
Представник має право вчиняти від його імені будь - які дії, знати про дату, час і місце судового розгляду, брати участь у судових засіданнях та інше ( а.с.18), строк дії довіреності до 11.02.2014 року.
Згідно з приписами статей 42,44 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються статтями 248 - 250 Цивільного кодексу України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.
Виходячи з викладеного, довіреність була надана відповідачем не на представництво у конкретній справі, про що обов'язково потрібно було вказати у тексті довіреності, а на представництво у судах взагалі з посиленням на усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ОСОБА_8, у тому ж разі він має право укладати мирову угоду від імені відповідача.
Дані про припинення представництва або обмеження повноважень представника ОСОБА_8 за довіреністю на час постановлення ухвали у матеріалах справи відсутні.
Також, відсутні належні та допустимі докази, що укладаючи мирову угоду і маючі на це повноваження представник відповідача діяв усупереч його інтересів.
Іншій довід апеляційної скарги, стосується самого договору позики, а саме, що суд не перевірив чи дійсно відповідач отримав грошові кошти по договору.
Але, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні оригінали боргової розписки та договору позики.
Виходячи з положень ч.3 статті 303 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами статті 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
У разі укладення сторонами мирової угоди, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Зміст мирової угоди укладеної між позивачем та представником відповідача стосується визнання боргу відповідачем (а.с.29) та не є мировою угодою передбаченою вимогами статті 175 ЦПК України тому, що відсутні ознаки взаємних поступок.
Частиною 4 статті 174 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позивачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки законом не передбачено право суду апеляційної інстанції щодо зміни складу суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 311 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процессуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, п. 4 ч. 1 статті 311, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів
Судді:
Рошка М.В. Сінані О.М. Хмарук Н.С.