Справа № 0907/5616/2012

Провадження № 22ц/779/1727/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горблянського Я.Д.. Шалаути Г.І.

секретаря Турів О.М.,

з участю представника ПАТ "Дельта Банк" - Піцьків В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ "Дельта Банк" пред'явлено позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що 25.12.2006року між ТзОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір за умовами якого банк надав позивачеві кредитні кошти в сумі 38 000 доларів США з розрахунку 12,5% річних за весь час фактичного користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 10.12.2031року. З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки. Позивач зазначав, що зобов'язання боржником належним чином не виконувалось, у зв'язку з чим станом на 13.03.2012року у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 333 421,77грн. Тому позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ПАТ "Дельта Банк" 333 421грн 77коп заборгованість за кредитним договором та 3219грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що позивач не обґрунтував належними доказами право вимоги як кредитора за кредитним договором, оскільки подана копія витягу з Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк" від 30.06.2010року належним чином не засвідчена та не вказано про заміну кредитора в зобов'язані за зазначеним договором. Вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 516-518 ЦК України не взяв до уваги те, що позивачем не надано акту прийому-передачі документів ТзОВ "Український промисловий банк" до ПАТ "Дельта Банк" та доказів повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні. На думку апелянта, в порушення вимог законодавства оскаржуване рішення ухвалене на основі тільки довідки банку, а не розгорнутого розрахунку. Тому ОСОБА_4 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В засідання апеляційного суду відповідачІ ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не з'явились, хоч судові повідомлення їм були надіслані завчасно. ОСОБА_4 та її представник надіслали суду факсограму і телеграму про неможливість їх явки, однак ніяких документальних доказів наявності поважних причин неявки у судове засідання не надали. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

Представник ПАТ "Дельта Банк" доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, зокрема, що ОСОБА_4 знала про заміну кредитора, оскільки зверталась раніше із заявою про видачу копії кредитної угоди саме до ПАТ "Дельта Банк". Представник банку надав апеляційному суду копію спільного повідомлення про заміну кредитора та довідку поштамту про надіслання його ОСОБА_4 Крім того, представник позивача зауважив, що ОСОБА_4 жодного разу не зверталась із заявою про уточнення розміру її кредитної заборгованості. Рішення суду першої інстанції в даній справі вважає законним і обґрунтованим, тому просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2006року між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 укладено договір про надання кредиту на придбання житла, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кошти в сумі 38 000 доларів США, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних строком до 10.12.2031року (а.с. 8-13).

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 25.12.2006року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір поруки №262/П-06, відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх її зобов'язань (а.с. 14-15).

Свої кредитні зобов'язання ОСОБА_4 належним чином не виконувала з 2008 року, тому її кредиторська заборгованість зростала. За розрахунком, наданим позивачем, станом на 13.03.2013року заборгованість ОСОБА_4 складалась з: 29863 доларів США, що в еквіваленті становить 238486грн 16коп неповернутого кредиту; 10604,61 долари США, що в еквіваленті складає 84688грн 42коп заборгованості по відсоткам; 10247грн 20коп - комісії за ведення кредиту (довідка - а.с.18).

Ухвалюючи рішення про стягнення всієї суми заборгованості, визначеної банком, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушено зобов'язання за кредитним договором.

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки ОСОБА_4 до кредитора щодо визначення чи уточнення розміру її заборгованості не зверталася, клопотання про проведення аудиту не заявляла, і ніяких документальних доказів, які б свідчили про завищення банком її заборгованості, не надала.

Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій стороні за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва.

Посилання апелянта на відсутність у позивача права вимоги до позивача за кредитним договором від 25.12.2006року, укладеного між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4, не може бути прийняте до уваги. Адже, з матеріалів справи слідує, що відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010року переходять всі права вимоги за договорами застави, іпотеки, поруки, з врахуванням всіх раніше внесених сторонами змін та доповнень до них, які є забезпеченням належного виконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами, у яких ПАТ "Дельта Банк" є новим кредитором.

Відсутність відомостей щодо нового кредитора надає боржнику право виконати зобов'язання на адресу первинного кредитора, але не позбавляє обов'язку виконати зобов'язання. З матеріалів ж справи вбачається, що ОСОБА_4 взагалі припинила виконання кредитних зобов'язань де-кілька років тому. ПАТ "Дельта банк", як новий кредитор, направляв ОСОБА_4 повідомлення про необхідність виконання умов кредитного договору і зазначав про розмір її заборгованості ( копія повідомлення - а.с.21).

За положенням ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ТОВ "Укрпромбанк" і ПАТ "Дельта Банк" направляли ОСОБА_4 спільне повідомлення про заміну кредитора. Однак, якщо б таке повідомленні й не було отримано відповідачкою, то ця обставина нормами глав 47 і 51 Цивільного Кодексу України не передбачена в якості безумовної підстави для відмови у позові про стягнення кредитної заборгованості.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про часткове задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" є законним і обгрунтованим. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Я.Д. Горблянський

Г.І. Шалаута