Справа № 344/2395/13-ц

Провадження № 22ц/779/1798/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Меленко О.Є., Шалаути Г.І.

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Рокетської С.В., відповідача - ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Приват Банк" на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" пред'явлено позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 26.10.2007року ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 5000грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки зобов'язання боржником не виконується, у зв'язку з чим станом на 15.01.2013року виникла заборгованість за кредитом в сумі 28881,42грн, то позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат відмовлено за пропуском строку встановленої законом позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, суд помилково застосував позовну давність до даних правовідносин. Апелянт зазначає, що згідно договору від 26.10.2007року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти на підставі заяви та ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, відповідно до яких строк дії Кредитного ліміту співпадає зі строком дії кредитної картки. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу про припинення Договору, він автоматично продовжується на такий же строк. Крім того, згідно п.9.3 Умов надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриваються на невизначений термін за виключеннями, передбаченими п.п.9.6, 9.7 цих умов. Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно виконання умов договору. Також апелянт вказує, що у заяві про надання кредитних коштів та відкриття картрахунку зазначено, що дія договору розпочинається з моменту підписання заяви, відкриття картрахунку та отримання грошових коштів. Пунктом 6.4 Умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами Правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком. Однак, відповідач не надав письмової заяви про закриття рахунку, у зв'язку з чим на підставі Умов строк дії договору картки відповідача було продовжено на той же термін, а відповідно строк дії Кредитного договору було продовжено на строк дії картки. Отже, з цього випливає, що дані правовідносини не припинилися, тому що клієнт не виконав зобов'язання перед банком. Таким чином, апелянт вважає, що строк позовної давності не був пропущений. Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову банку.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ "ПриватБанк" свою апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Відповідач - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Пояснив, що виконання кредитних зобов'язань ним дійсно було припинено у квітні 2008 року у зв'язку із кризовими явищами в економіці країни та відсутністю у нього заробітку. Однак, зауважив, що його прохання про розстрочення сплати заборгованості банком у 2010 році було залишено без задоволення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідача і його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що між сторонами 26 жовтня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надав відповідачу кредит в сумі 5000грн у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В п.9.12 кредитного договору зазначено, що він діє протягом 12 місяців з моменту підписання з можливістю його пролонгації на такий же строк, якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії договору (копія умов і правил надання банківських послуг - а.с.8-11). Пунктами 9.4; 9.6 і 9.7 названих умов і правил банк вправі закрити картрахунок і зупинити дію картки у випадку невиконання боржником умов кредитного договору, зокрема, у випадку перевитрати платіжного ліміту та його непогашення протягом 6 місяців, при відсутності на картрахунку грошових коштів у розмірі, достатньому для оплати послуг банку для продовження дії картки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, отримавши в жовтні 2007 року кредитні кошти, систематично порушував умови кредитної угоди. Останній платіж в погашення заборгованості ним був здійснений ще 17.04.2008року. За таких обставин банк мав всі підстави для закриття картрахунку відповідача і зупинення дії його картки. Тому немає ніяких підстав вважати, що дія названого кредитного договору від 26.10.2007року була пролонгована на наступні роки. З часу припинення виконання відповідачем боргових зобов'язань у банку виникло право на позов. Однак, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось в суд за захистом порушеного права не протягом загального трьохрічного строку позовної давності, а майже через п'ять років.

Відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідно до частин 3 і 4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Крім того, п.7 ч.11 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що у випадку, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю, зокрема, забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

При вирішенні даного цивільно-правового спору колегія суддів приймає до уваги позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлену в ухвалі від 03.07.2013року по аналогічній справі.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного і обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у зв'язку із пропуском встановленого законом загального строку позовної давності. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Оскільки рішення в даній справі є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: О.Є. Меленко

Г.І. Шалаута