КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" серпня 2013 р. Справа№ 910/6113/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Ропій Л.М.
Сітайло Л.Г.
За участю представників сторін:
позивача: Панічева В.М. - пред. за дов. б/н від 11.02.2013;
відповідача: Сербул О.М. - пред. за дов. № К-149 від 21.06.2013.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р.
у справі № 910/6113/13 (суддя - С.Р. Станік)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна"
до Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА" в особі Дирекції "Автотранспошта" Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА"
про стягнення 71 756,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/6113/13 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю, та прийняти нове, яким позов задовольнити у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідач не надав до суду жодних доказів відсутності фінансування, а відзив був поданий лише в останньому судовому засіданні. Також, позивач стверджує, що відповідач прострочив оплату за Договором на три дні.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що поставка 9-ти автомобілів за договором мала здійснитись позивачем у строки і згідно визначених п.5.3 умов поставки однією партією протягом грудня 2011р., натомість ,позивач у грудні здійснив поставку лише 4-х автомобілів і ще 5 шт. поставив у січні 2012 р. Згідно договору оплата за автомобілі була запланована на грудень 2011р., відповідно виділені на це кошти дирекція мала використати до кінця грудня 2011 року, а на 2012 р. витрати на закупівлю автомобілів не було заплановано, отже, порушення строків поставки автомобілів призвело до неможливості своєчасної оплати отриманих автомобілів покупцем. Також, відповідач стверджує, що не порушував строків попередньої оплати та зазначає, що подання відповідачем письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком відповідно до ст.59 ГПК України.
Ухвалою від 31.05.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 19.06.2013.
13.06.2013 представником відповідача через відділ документального забезпечення суду була подана заява про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 19.06.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився. Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 19.06.2013 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 14.08.2013.
В судове засідання 14.08.2013 представники сторін з'явилися.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 71 756, 72 грн. - штрафних санкцій , пов'язаних з простроченням оплати в строк , встановлений спірним договором поставки .
Позов мотивований тим, що позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки №КП 022/2011/04-21 від 05.12.2011, поставивши відповідачу автомобілі на загальну суму 2 713 440, 00 грн., за які відповідач розрахувався повністю, однак з порушенням строків оплати, передбачених умовами вищевказаного договору, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів ( робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів просить додатково стягнути штраф у розмірі 7% вказаної вартості на загальну суму 71 756,72 грн., а саме: пеню 0,1% у розмірі 4 605,04 грн. за прострочення на 3 дні внесення 50% попередньої оплати -1 356 720,00 грн. від загальної ціни договору 2 713 440,00 грн., що передбачена в п.3.1 договору за період з 10.12.2011 по 13.12.2011;
-62 456,32 грн.- пені за прострочення кінцевого розрахунку оплати (який мав настати 04.03.2012р.) з 04.03.2012 по 27.04.2012.(день фактичної оплати), тобто, з порушенням строку на 53 календарних дні, яка нарахована на прострочену суму боргу - 1 178 440,00 грн.;
- штраф у розмірі 7% - 4 694,36 грн., який позивач, чомусь, нарахував на загальну суму пені 67 062,36 грн. (4 605,04 грн. + 62 457,32 грн.), а не на прострочену суму заборгованості.
Відзив на позов мотивований тим, що на виконання умов договору поставки автомобілів №КП 022/2011/04-21 від 05.12.2011 відповідач за поставлений товар розрахувався повністю та зазначає, що прострочення щодо 50% попередньої оплати відсутнє. Окрім того, поставка автомобілів передбачена однією партією, в строк - грудень 2011, відповідно виділені кошти на виконання умов вищевказаного договору мали бути використані до кінця грудня 2011 року. Оскільки відповідачем було доставлено останній автомобіль 19.01.2012, що призвело до зміни строків оплати за поставлений товар, то дані витрати були відсутні серед витрат у фінансовому плані закупівель Дирекції "Автотранспошта" на 2012 рік та цільового фінансування Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА", що призвело до порушення строків оплати отриманого товару. Також, відповідач наголошує на тому, що відповідно до п.4.5. Договору у позивача відсутні підстави для нарахування і стягнення неустойки, штрафів, а, також, будь-яких інших виплат, пов'язаних з простроченням оплати в зв'язку відсутністю цільового фінансування від УДППЗ "Укрпошта", оскільки не є юридичною особою, а є філією Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА", отже, фінансування здійснюється за рахунок головного підприємства Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА".
Наявні у справі докази свідчать про те, що 05.12.2011 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено Договір поставки автомобілів №КП 022/2011/04-21 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, автомобілі вантажні (Код ДК 016-97: 34.10.4) типу: RenaultPremium, RenaultTrafic (з пробігом) у кількості 9 (дев'яти) одиниць, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити за них обумовлену грошову суму (п.1.1). Загальна ціна договору становить 2 713 440, 00 грн. (п.3.1).
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що оплата за автомобілі покупцем здійснюється за договірною ціною, в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п.4.1.1 Договору при розрахунках між сторонами застосовується попередня форма оплати, яка здійснюється в розмірі до п'ятдесяти відсотків від загальної ціни, що передбачена п.3.1 даного договору та в термін до п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору.
Відповідно до п. 4.1.3 Договору кінцевий розрахунок, за договором, здійснюється протягом 45-ти (сорока п'яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі автомобілів та переходу права власності на них.
Сторони погодили строк (термін) поставки (передачі) автомобілів грудень 2011 (п. 5.1)
Умова поставки: однією партією DDP (згідно Інкотермс 2000) (п.5.3); в момент передачі автомобілів сторони підписують акт прийому-передачі (п.5.5.).
Відповідно до актів приймання-передачі майна (а.с. 14-22), складених до Договору, а саме: від 15.12.2011 на суму 120 480, 00 грн.; від 30.12.2011 на суму 324 120, 00 грн.; від 30.12.2011 на суму 324 120, 00 грн.; від 30.12.2011 на суму 324 120, 00 грн.; від 04.01.2012 на суму 324 120, 00 грн.; від 19.01.2012 на суму 324 120, 00 грн.; від 19.01.2012 на суму 324 120, 00 грн.; від 19.01.2012 на суму 324 120, 00 грн.; від 19.01.2012 на суму 324 120, 00 грн. позивачем було передано у власність відповідача, автомобілі вантажні (Код ДК 016-97: 34.10.4) у кількості 9 одиниць, на загальну суму 2 713 440, 00 грн.
Згідно з платіжними дорученнями, наданими позивачем, а саме: №4294 від 13.12.2012 на суму 1 535 000, 00 грн. з призначенням платежу «передоплата згідно договору поставки автомобілів №КП 022/2011/04-21 від 05.12.2011» та №709 від 27.04.2012 на суму 1 178 440, 00 грн. з призначенням платежу «оплата згідно договору поставки автомобілів №КП 022/2011/04-21 від 05.12.2011», відповідачем було сплачено грошові кошти за поставлений товар згідно Договору у повному обсязі в розмірі 2 713 440, 00 грн.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у позові з наступних підстав:
Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв та оплатив в повному обсязі товар, передбачений Договором. Натомість, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення внесення 50% попередньої оплати на 3 дні, в розмірі 4 605,04 грн. та пеню за прострочення кінцевого розрахунку на 53 дні в розмірі 62 457, 32 грн.
Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як свідчать матеріали справи, Договір був підписаний 05.12.2011 (понеділок), п'ятий банківський день припадає на 10.12.2011 (субота), отже, останнім банківським днем для здійснення 50% суми попередньої оплати 1 356 720,00 грн. за Договором є понеділок - 12.12.2011, відповідачем, же здійснена оплата 13.12.2011. 1 535 000,00 грн., що є сумою значно більшою на 178 280,00 грн.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем було виконано свої зобов'язання перед позивачем саме 13.12.2011, що сторонами не заперечувалось, а тому підстави для стягнення пені в розмірі 4 605,04 грн. за прострочення понад 5-ти банківських днів виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем відсутні, а, отже, відсутні порушення з боку відповідача умов п.4.1.1 Договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені за прострочення внесення 50% попередньої оплати на 3 дні в розмірі 4 605, 04 грн. є такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені за прострочення кінцевого розрахунку на 53 дні в розмірі 62 457, 32 грн., суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов правомірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у випадку не виконання Покупцем умов оплати, передбачених Договором внаслідок відсутності цільового фінансування від УДППЗ "Укрпошта", Покупець не несе відповідальність, а Постачальник не має права стягнення неустойки, штрафів, а також будь-яких інших виплат, пов'язаних з простроченням оплати, а оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження наявності цільового фінансування від УДППЗ "Укрпошта" позивачем не надано, то підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні
Слід зазначити, що Дирекція "Автотранспошта" не є юридичною особою, а є філією Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА", отже, фінансування здійснюється за рахунок головного підприємства Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА".
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до
державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до Наказу Українського державного підприємства поштового зв'язку "УКРПОШТА" від 17.042012 №278 «Про затвердження програм фінансування технічного розвитку на 2012 рік» (копія якого наявна в матеріалах справи) не передбачено фінансування на придбання автотранспорту на І та ІІ квартали 2012 року.
Крім того, необхідно звернути увагу на незаконне нарахування позивачем штрафу відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у розмірі 7%, що становить 4 694,36 грн. не з простроченої суми вартості товарів, а із загальної суми нарахованої ним пені 67 062,36 грн., що, відповідно,суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що згідно п. 4.5 Договору у позивача відсутні підстави для стягнення і нарахування пені в зв'язку з відсутністю у відповідача цільового фінансування видатків на січень 2012 від УДППЗ "Укрпошта".
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. є необґрунтованою, має формальний характер і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна" залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р у справі №910/6113/13 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/6113/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Ропій Л.М.
Сітайло Л.Г.