ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року місто Севастополь 12 год. 10 хв. Справа №827/1023/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представників позивача - приватного підприємства «А.Гранд» - Катанського Володимира Миколайовича, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополя 23 січня 1998 року, довіреність від 20 березня 2013 року б/н; Заєць Сергія Анатолійовича, посвідчення від 22 жовтня 2012 року № НОМЕР_2, довіреність від 20 червня 2012 року б/н;

представника відповідача - Севастопольської міської Ради - Капустіна Дмитра Миколайовича, довіреність від 29 січня 2013 року № 0315/526, посвідчення від 20 вересня 2011 року № 33;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «А.Гранд» до Севастопольської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року приватне підприємство «А. Гранд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення Севастопольського міської Ради від 11 грудня 2012 року № 4984 «Про відмову ПП «А.Гранд» у поновленні договору оренди від 08 серпня 2005 року № 364, земельної ділянки загальною площею 0,2373 га, що розташована на пл. 50-річчя СРСР, наданої для обслуговування тимчасового ринку, без права капітального будівництва»; зобов'язання Севастопольської міської Ради повторно розглянути заяву приватного підприємства «А.Гранд» про поновлення договору від 08 серпня 2005 року № 364 оренди земельної ділянки загальною площею 0,2373 га, що розташована на пл. 50-річчя СРСР.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 квітня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/1023/13-а, справу призначено до судового розгляду.

06 червня 2013 року представником позивача до початку судового розгляду справи по суті було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 4984 «Про відмову ПП «А. Гранд» у поновленні договору оренди від 08 серпня 2005 року № 364, земельної ділянки загальною площею 0,2373 га, що розташована на площі 50-річчя СРСР у м. Севастополя, наданої для обслуговування тимчасового ринку, без права капітального будівництва»; зобов'язати Севастопольську міську Ради повторно розглянути заяву приватного підприємства «А. Гранд» про поновлення договору від 08 серпня 2005 року № 364 оренди земельної ділянки загальною площею 0,2373 га, що розташована на площі 50-річчя СРСР у м. Севастополі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06 червня 2013 року прийнято заяву позивача про уточнення адміністративного позову у справі № 827/1023/13-а.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки, відповідно до умов договору оренди землі позивач має переважне право на подовження строку дії договору, як орендар, який належним чином виконував свої зобов'язання за договором. Зазначає, що на спірній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості, що належать позивачу на праві власності.

Представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Зазначив, що на час укладення договору оренди землі на земельній ділянці були розташовані лише тимчасові споруди. Відповідно до умов договору по закінченню строку дії договору приватне підприємство «А. Гранд» повинно було знести усі будівлі, у тому числі капітальні, а земельну ділянку повернути місту.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 липня 1998 року Севастопольською міською державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1194-р про надання приватному підприємству «А.Гранд» у тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки площею 0,2373 га для розміщення та обслуговування тимчасового ринку на площі 50-річча СРСР.

05 серпня 1998 року між приватним підприємство «А. Гранд» та Севастопольською міською державною адміністрацією було укладено договір № 297 про право користування землею на умовах оренди, відповідно до якого Севастопольська міська державна адміністрація надає, а землекористувач приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,2373 га, що розташована у районі площі 50-річчя, згідно з планом землекористування.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору земельна ділянка надається на умовах оренди строком до 01 липня 2003 року для розміщення та обслуговування тимчасового ринку.

02 липня 2003 року Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 1246 про передачу приватному підприємству «А.Гранд» в оренду строком до 01 квітня 2005 року земельної ділянки загальною площею 0,2373 га (земельна ділянка № 1 площею 0,0404 га та земельна ділянка № 2 площею 0,1969 га) на пл. 50-річчя СРСР для обслуговування тимчасового ринку без права капітального будівництва з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, наданих для ринкової інфраструктури згідно з пунктом 1.11.4 Українського класифікатора цільового використання земель.

08 серпня 2003 року між Севастопольською міською Радою (орендодавець) та Приватним підприємством «А. Гранд» (орендатор) було укладеного договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради від 02 липня 2003 року № 1246 передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,2373 га (земельна ділянка № 1 площею 0,0404 га та земельна ділянка № 2 площею 0,1969 га), що розташована у Гагарінському районі м. Севастополя на площі 50-річчя СРСР для обслуговування тимчасового ринку без права капітального будівництва.

Відповідно до пункту 1.4 цього договору земельна ділянка площею 0,2373 га передається в оренду з метою обслуговування тимчасового ринку без права капітального будівництва.

Пунктом 1.5 договору визначеного, що договір укладений строком до 01 квітня 2005 року.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 06 липня 2005 року № 3664 поновлено укладений Севастопольською міською Радою з приватним підприємством «А. Гранд» договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2373 (земельна ділянка № 1 площею 0,0404 га та земельна ділянка № 2 площею 0,1969 га ) на площі 50-річчя СРСР, наданої для обслуговування тимчасового ринку без права капітального будівництва, на новий строк: до початку реконструкції площі, але не більш 2-х років.

08 серпня 2005 року між Севастопольською міською Радою (орендодавець) та приватним підприємством «А. Гранд» (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради про поновлення договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2005 року № 364, надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування тимчасового ринку без права капітального будівництва з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, наданих для ринкової інфраструктури, що знаходиться у м. Севастополі, площа 50-річчя СРСР.

Пунктом 3.1 договору оренди землі від 08 серпня 2005 року передбачено, що договір укладений строком до початку реконструкції площі, але не більш двох років.

12 грудня 2007 року Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 3474 про поновлення Приватному підприємству «А. Гранд» договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2005 року (реєстраційний № 364 від 18 серпня 2005 року), межи якої визначені у натурі (на місцевості), площею 0,2373 га, що розташована на площі 50-річчя СРСР, без зміни цільового призначення, для обслуговування тимчасового ринку, на умовах, раніше встановлених міською радою, на строк до начала реконструкції площі 50-річчя СРСР, але не більш 1-го року з моменту державної реєстрації поновленого договору оренди землі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року у справі № 30/280 визнано частково недійсним рішення сесії Севастопольської міської Ради від 12 грудня 2007 року № 3474 «Про поновлення договору оренди земельної ділянка на площі 50-річчя СРСР для обслуговування тимчасового ринку Приватним підприємством «А. Гранд» в частині обмеження строку поновлення договору оренди одним роком. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2005 року площею 0,2373 га на площі 50-річчя СРСР у місті Севастополі для обслуговування тимчасового ринку без права капітальної забудови, укладеного між Приватним підприємством «А. Гранд» та Севастопольською міською Радою на той самий строк, на тих самих умовах.

07 грудня 2009 року між Севастопольською міською Радою та Приватним підприємством «А. Гранд» було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2005 року, якою пункт 1.1 цього договору викладено у наступній редакції: «Орендодавець у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради від 06 липня 2005 року № 3664 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування тимчасового ринку, без права капітального будівництва, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової і громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, площа 50-річча СРСР, 15 (адреса уточнена на підставі довідки управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21 вересня 2006 року № 2093/5-2)».

Пункт 3.1 договору від 08 серпня 2005 року викладено у наступній редакції: «Договір укладено строком на 1 (один) рік або до початку реконструкції площі 50-річчя СРСР з моменту реєстрації цієї додаткової угоди».

Додаткову угоду від 07 грудня 2009 року було зареєстровано у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 09 лютого 2010 року за № 041088100017.

07 грудня 2010 року за вих. № 28 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист з проханням продовжити на один рік (або до початку реконструкції площі 50-річчя СРСР) договір оренди земельної ділянки площею 0,2373 га, що розташована на площі 50-річчя СРСР, 15.

Севастопольською міською Радою 18 лютого 2011 року за вих. № 03-15/513 на адресу приватного підприємства «А. Гранд» було направлено повідомлення про намір не поновлювати договір оренди земельної ділянки від 18 серпня 2005 року під № 364.

03 жовтня 2012 року за вх. № 03-09/2775 на адресу міської ради надійшло клопотання приватного підприємства «А. Гранд» про поновлення зазначеного договору оренди землі та винесення цього питання на розгляд сесії Севастопольської міської Ради.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 11 грудня 2012 року № 4984 відмовлено приватному підприємству «А. Гранд» у поновленні договору оренди від 08 серпня 2005 року, зареєстрованого 18 серпня 2005 року під № 364, земельної ділянки загальною площею 0,2373 га, що розташований на площі 50-річчя СРСР, наданого для обслуговування тимчасового ринка, без права капітального будівництва, у зв'язку з порушенням орендарем істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Також у рішенні про відмову позивачу у поновленні договору оренди землі підставою для відмови є прийняття Севастопольською міською Радою рішення від 18 січня 2011 року № 181 «Про організацію проведення реконструкції площі 50-річчя СРСР у м. Севастополі».

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, у тому числі: розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою зазначеної статті Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 вказаного Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок, згідно зі статтею 5 Закону України «Про оренду землі», є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Частиною першою статті 6 зазначеного Закону передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

Згідно зі статтею 25 цього Закону орендар земельної ділянки має право, у тому числі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Договір оренди землі, відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що землі державної або комунальної форм власності можуть бути передані у користування особам, зокрема, на підставі договору оренди, укладеного з міською Радою. Орендар землі зобов'язаний належним чином виконувати обов'язки за договором оренди землі, що полягає у використанні земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, виконанні встановлених обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, своєчасній та повній сплаті орендної плати та інше. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, у разі наявності заперечень орендодавця щодо продовження договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представниками позивача, що як Севастопольською міською державною адміністрацією, так і Севастопольською міською Радою було надано земельну ділянку в оренду позивачу з метою обслуговування саме тимчасового ринку без права будівництва капітальних споруд.

За умовами договору оренди землі від 08 серпня 2005 року відповідно до кадастрового плану на земельній ділянці, що передана в оренду позивачу, розташовані тимчасові будівлі площею 0,0876 га.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів є невід'ємною частиною договору оренди землі.

Пунктом 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів.

На план наносяться: межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів; поворотні точки меж земельної ділянки; лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки; річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші елементи ситуації; межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці; межі вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів (додається їх список); межі угідь та зон обмежень щодо використання земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що на час складання кадастрового плану, останній не відображав наявність на земельній ділянці, що була передана в оренду позивачу, об'єктів нерухомого майна. Відомостей щодо знаходження на земельній ділянці на час укладення договору об'єктів нерухомого майна договір оренди землі також у собі не містить.

Таким чином, наявність на земельній ділянці капітальних споруд, зведених вже в період дії договору оренди землі від 08 серпня 2005 року, є порушенням істотних умов цього договору.

Відповідно до статті 417 Цивільного кодексу України у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Згідно з підпунктом «з» пункту 9.2.2 договору оренди землі від 08 серпня 2005 року орендар зобов'язаний після закінчення або розірвання цього договору повернути орендодавцю земельну ділянку у стані придатному для його використання за цільовим призначенням. У випадку закінчення та не продовження Договору оренди землі, орендар зобов'язаний знести своїми силами та за свій рахунок без відшкодування збитків усі тимчасові споруди, об'єкти незавершеного будівництва на протязі одного місяця.

Пунктом 12.5 Договору встановлено, що у випадку побудови будівель, споруд, об'єктів благоустрою, не передбачених цим договором, орендар зобов'язаний за свій рахунок в місячний строк з моменту отримання відповідної вимоги від орендодавця звільнити орендовану земельну ділянку від цих будівель та споруд.

Відповідно до пункту 12.6 договору, у випадку виявлення використання земельної ділянки не за цільовим призначенням орендар зобов'язаний в місячний термін усунути вказані порушення.

Листом від 18 лютого 2011 року за вих. № 03-15/513 Севастопольська міська Рада повідомила ПП «А.Гранд» про своє волевиявлення щодо необхідності позивача звільнити земельну ділянку по закінченню строку дії Договору та повернуті її у стані придатному для подальшого використання, знести власними силами за свій рахунок усі споруди та будівлі, що повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про оренду землі».

Судом не приймається до уваги посилання представників позивача на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2009 року у справі № 5020-9/221, оскільки даним рішенням суду визнається право власності позивача на певні об'єкти нерухомості, що знаходять на площі 50-річчя СРСР м. Севастополя, тоді як відповідно до договору оренди землі від 08 серпня 2005 року та листа Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21 вересня 2006 року за вих. № 2093/5-2 земельна ділянка, що передана в оренду Приватному підприємству «А. Гранд», має адресу: м. Севастополь, площа 50-річчя СРСР, 15.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 договору оренди землі від 08 серпня 2005 року з врахуванням змін, внесених додатковою угодою від 07 грудня 2009 року, строк дії договору встановлювався 1 рік або до початку реконструкції площі 50-річчя СРСР з моменту реєстрації додаткової угоди.

Отже, датою закінчення строку дії договору від 08 серпня 2008 року є 09 люте 2011 року або початок реконструкції площі 50-річчя СРСР.

18 січня 2011 року Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 181 «Про організацію проведення реконструкції площі 50-річчя СРСР у м. Севастополі».

Суд критично відноситься до доводів представників позивача про те, що вказане рішення відповідача не є підставою для відмови у поновленні строку дії договору оренди землі, оскільки на цей час реконструкцію фактично не розпочато, у зв'язку з тим, що рішення Севастопольської міської Ради про організацію проведення реконструкції площі 50-річчя СРСР у м. Севастополі є першим етапом заходів щодо здійснення цієї реконструкції. Однією з необхідних умов для фактичної реконструкції площі 50-річчя СРСР, є звільнення її від усіх будівель та споруд, зведених приватними особами, у тому числі, від відповідних будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Севастополь, пл. 50-річчя СРСР, 15.

До того ж, суд зазначає, що відповідно до частини першої, другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, позивач не позбавлений можливості оформити право користування земельною ділянкою, що розташована на площі 50-річчя м. Севастополя та на який знаходяться об'єкти нерухомості, що належать Приватному підприємству «А. Гранд», на загальних підставах, передбачених Земельних кодексом України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач довів суду, що приймаючі рішення про відмову позивачу у поновленні строку дії договору оренди землі він діяв у порядку, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством. У свою чергу доводи представників позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 30 липня 2013 року.

Суддя С.А. Водяхін