1інстанція

                                                                                              Справа  № 2- 539/2008

                                                                                              Код суду 2702                                                                                    

                                       

                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМ,ЯМ     УКРАЇНИ        

                       

 24 жовтня  2008 року .  Гагарінський районний суда м.Севастополя

У складі: головуючого судді Полівода С.В.

при секретарі                           Фролової О.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за  позовом

ОСОБА_1  до Військової частини № 51330 Міністерства оборони Російської Федерації

Про поновлення на роботі та стягнення компенсації за вимушений прогул та

 моральної шкоди

                                                 В С Т А Н О В И В:

Позивачка пояснила суду, що 04.07.2006 року вона була прийнята на роботу у військову частину №51330 Міністарства оборони Російської Федерації у дошкільний дитячий заклад вихователем.

  Наказом командира військової частини від 11.05.2007 року вона була звільнена з роботи по ст. 40 ч.1 п.6 КЗпПУ у зв,язку з поновленням на роботі працівника який раніше виконував цю роботу.

Вважає звільнення незаконним, поскільки звільнення працівника по ч.1 п.6 ст. 40 КЗпПУ не припустиме якщо неможливо перевести працвника на іншу роботу  за його згодою. Її не запропонували ніяких вакансій тоді як на день звільнення у відповідача були вакансії. Окрім того вона ще продовжувала працювати у першу зміну 11.05.2007 року.

Просить суд поновити її на роботі на посаді вихователя , стягнути за вимушений прогул та 5000 гр. моральної шкоди.

  Предстаники відповідача позов не визнали та пояснили суду, що рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 3 травня 2007 року на цій посаді була поновлена ОСОБА_2 .яка раніше виконувала цю роботу, та була звільнена з роботи за порушення трудової дисципліни. ОСОБА_1  була прийнята на її місце.

  Вільних вакансій на день звільнення ОСОБА_1  не було, її пропонували неповну ставку та вона відмовилась. Рішення Апеляційного суду було отримано 11.05.2007 року у першій половині дня, тому не було підстав недопускати на роботу у першу зміну ОСОБА_1 . А як тільки було надано рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2   ОСОБА_1  було запропоновано залишити місце роботи та повідомлено про звільнення.

  Представники просили суд у позові відмовити.

Вислухавши позивачку, її представника, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах: як видно з рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 03 травня 2007 року наказом №155  командира В\Ч 51330 від 19 травня 2006 року була звільнена з посади вихователя  за порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 /л.с.79/. Згідно запису у трудову книжку /л.с.6/ ОСОБА_1  вона була прийнята на посаду звільненого працівника вихователем.

Як видно з наказу командира в/ч 51330 від 11.05.2007 року ОСОБА_2  була поновлена на роботі, а ОСОБА_1  звільнена згідно п.6 ч.1 ст.40 КЗпПУ у зв,язку з поновленням на роботі працівника який раніше виконував цю роботу.

Згідно ст.40 ч.2 звільнення з підстав передбачених ст.40ч.1 п.6 КЗпПУ допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

  Згідно Акту /л.с.74/ ОСОБА_1  пропонувалось вакантну посаду молодшого вихователя, але вона відмовилась мотивуючи тим, що це фізично робота тяжка , а у неї болять ноги.Згідно Акту /л.с.77/ ОСОБА_1  пропонувалась робота у другому дошкільному дитячосу закладі, але вона відмовилась, мотивуя тим, що її далеко добиратися до роботи. Згідно Акту /л.с.75/ коллектив дитячого закладу готовий був поділитися частками своїх ставок та набралось 0,583 частки ставки та 0,73 ставки молодшого вихователя, але ОСОБА_1  відмовилась.

  При таких обставинах відповідач виконав вимоги ч.2 ст.40 КЗпПУ, про можливість превода ОСОБА_1  на іншу роботу від якої вона відмовилась, других можливостей у відповідача не було

Ці обставини підтвердила свідок ОСОБА_3 - завідуюча дитячим закладом та свідок ОСОБА_4 .

  Суд також відхиляє доводи позивачки, що вона 11.05.2007 року ще працювала тому її неможливо було звільняти. Але суд дослідив ці обставини та встановив, що згідно поясненя свідка ОСОБА_3  – завідуючої дитячим закладом, ОСОБА_1  вийшла на роботу 11.05.2007 року у першу зміну, але зі строєвої частини рішення Апеляційного суду принесли на прикінці першої зміни у обідню перерву, а також наказ про звільнення з 10.05.2007 року, оскільки повинно було бути у цей же день поновити на роботі ОСОБА_2 . Недопустимо було в одинь день тримати на одній посаді два працівника. Тому ОСОБА_3  пояснила , що заробітну плату ОСОБА_1  за  роботу у першій зміні вона сплатила своїми особистими коштами.  

   Таким чином суд приходить до висновку, що дії командира військової частини 51330 про звільнення з роботи ОСОБА_1  за ініціативою власника відповідають вимогам ч.1 п.6 ст.40 КЗпП України.

 Згідно ст. 43,43-1 КзпПУ згоди профспілкового комітету при звільненні працівника по ч.1п.6 ст 40 УЗпПУ не потрібно.

Керуючись ст. 40 ч.1 п.6,43,43-1 КЗпП України ст. 212-214,88 ЦПК України суд

                                                  В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1  у позові до Військової Частини № 51330 Міністерства оборони Російської Федерації  про поновлення на роботі ,стягнення компенсації за вимушений прогул та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави держмито 16 гр. та на користь Гагарінського райсуду м. Севастополя 30 гр. ІТЗ судів.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 20 днів з дня подачі заяви про оскарження яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення через суд Гагарінського району м. Севастополя.

Головуючий: суддя            підпис               Полівод С.В.

Згідно з оригіналом: суддя                            Полівод С.В.