СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2013 року Справа № 5002-12/3030-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: відкрите акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" - Волкова Марина Ігорівна, дов. б/н від 10.06.2013 р.
відповідача: державне підприємство "Малоріченське"- не з'явився,
відповідача: Міністерство аграрної політики України - не з'явився,
прокурор: старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя - Алісов Олег Володимирович, посвідчення 005827 від 25.09.2012 р.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 11 лютого 2013 року у справі № 5002-12/3030-2012
за позовом відкритого акціонерного товариства "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" (вул. Красноказармена, 14,Москва,111250)
до державного підприємства "Малоріченське" (вул. Садова, 1-А, смт Малоріченське, м. Алушта, 98520)
Міністерства аграрної політики України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95000)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2012 року акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Малореченське" про визнання права власності на будівлю, яка розташована за адресою: вул. Коцюбинського, 3, с. Солнечногірське, м. Алушта.
Під час розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі було залучено Фонд державного майна України та Регіональне відділення фонду державного майна України в Автономній Республіки Крим та м. Севастополі, проте ухвалою від 11.12.2012 замінено неналежних відповідачів - Фонд державного майна України та Регіональне відділення фонду державного майна України в Автономній Республіки Крим та м. Севастополі належним відповідачем - Міністерством аграрної політики України.
08 січня 2013 року до суду надійшло повідомлення Прокуратури Автономної Республіки Крим щодо вступу в процес у справу №5002-12/3030-2012.
16 жовтня 2012 року позивачем була надана заява у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, про уточнення позивних вимог, а саме просить суд визнати за Відкритим акціонерним товариством "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту", зареєстрованим за адресою: Російська Федерація, м. Москва, вул. Красноказармена, 14, право власності на будівлю гуртожитку, яка складається із літер "А", прибудови літер "А1", веранди літер "А2", навісу літер "А3", ганок літер "А3", загальною площею 707,3 кв.м., розташованого за адресою: вул. Коцюбинського, 3 в с. Солнечногірське, м. Алушта, Автономна Республіка Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2013 року у справі 5002-12/3030-2012 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" 15.04.2013 р. звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
04 липня 2013 року розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду змінено склад судової колегії, суддю Балюкову О.Г. замінено на суддю Гонтаря В.І.
Відповідно до пункту 91 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" підтримала доводи апеляційної скарги, та надала додаткові документи, на виконання ухвали апеляційної інстанції, прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
Відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Малореченської сільської ради депутатів трудящихся м. Алушта Кримської області УССР №107 від 11 серпня 1977 року затверджено договір від 16 червня 1977 року, укладений між підприємством п/я В-2645 (правонаступником якого є позивач у справі - Відкрите акціонерне товариство "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту") та радгоспом - заводом "Малоріченське" (відповідач у справі). (а.с. 121, 124 т.1)
Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався провести капітальний ремонт клубу в селищі Солнечногірське, яке належить радгоспу - заводу "Малоріченське", а також реконструкцію будівлі контори під їдальню для харчування робочих радгоспу та співробітників підприємства.
Як вбачається з пункту 2 вищевказаного договору, після закінчення капітально - відновлювальних робіт клубу та їдальні в селищі Солнечногірське, радгосп передає підприємству безоплатно на баланс підприємства колишню будівлю школи, яке потребує капітального ремонту площею 600 кв.м.
Договір ніким не оскаржувався та не визнавався недійсним.
Після закінчення запланованих ремонтних робіт клубу радгоспу - заводу "Малоріченський", на підставі акту технічної передачі від 12 грудня 1984 року відповідач передав підприємству п/я-2645 будівлю колишньої школи, за адресою: вул. Коцюбинського, селище Солнечногірське, Кримської області (а. с. 126).
16 січня 1987 року рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради народних депутатів Кримської області №34 було затверджено рішення виконавчого комітету Малоречинської сільської ради народних депутатів від 03 жовтня 1986 року та дозволено Особливому конструкторському бюро Московського енергетичного інституту використовувати приміщення колишньої школи по вул.. Коцюбинського, 3 та 13 у с. Солнечногірське під гуртожиток . (а.с. 10 т.3)
Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради народних депутатів Кримської області №224 від 19 квітня 1985 року "Про передачу земельної ділянки Особливому конструкторському бюро Московського енергетичного інституту" було вирішено передати позивачу із земель радгоспу - заводу "Малоріченський" ділянку площею 0,48 га під будівлями та дворами для організації гуртожитку - інтернату Алуштиснького пункту космічного зв'язку та зобов'язано Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту виконати вимоги радгоспу - заводу "Малоріченський", викладені у листі №204 від 27.03.1985 р., а саме укласти договір з радгоспом - заводом "Малоріченський" про соціалістичну співдружність. (а.с. 11 т.3)
Відповідно до матеріалів справи з моменту передачі спірного об'єкту, а саме з 1984 року, тобто більше 28 років, позивач після відновлення за власний рахунок (капітального ремонту) спірного приміщення, на законних підставах користувався ним, обслуговував, сплачував за комунальні послуги.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин і фактів, наявність яких є підставою для набуття позивачем права власності на спірне майно.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Згідно статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з позовної заяви, однією з підстав набуття права власності позивачем заявлено такий юридичний факт як набувальна давність.
Також слід зазначити, що право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного факту, а то й їх сукупності. Тому, виходячи зі змісту статті 344 Цивільного кодексу України, обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач, є законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
З 1984 року до сьогодні, як свідчать матеріали справи, спірне майно перебуває на балансі позивача. (а.с. 83-84, 135 т.1, а.с. 123 т.3)
Доказів того, що відповідачі намагалися повернути спірний об'єкт або зареєструвати за собою право власності , суду не представлено.
Відповідно частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 4 статті 344 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
З наведених норм випливає, що основними умовами набуття права власності за набувальною давністю є добросовісність заволодіння; відкритість і безперервність володіння; сплив визначеного законом строку, а також рішення суду.
Так, право власності в особи, яка добросовісно заволоділа чужим майном і володіла ним відкрито й безперервно, виникає із закінченням встановленої законом набувальної давності. Право власності на нерухоме майно виникає, зокрема, з моменту державної реєстрації цього права. З викладеного вище, вбачається, що п'ятнадцятирічний строк користування, передбачений законом, настав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, на думку судової колегії, відмова визнати за позивачем право власності порушує його права як законного користувача спірного приміщення, який здійснював 28 років витрати на його утримання та обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, яке постановлено з порушенням норм матеріального права.
При прийнятті нового рішення, судова колегія позов задовольняє та визнає за Відкритим акціонерним товариством "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту", зареєстрованим за адресою: Російська Федерація, м. Москва, вул. Красноказармена, 14, право власності на будівлю гуртожитку, яка складається із літер "А", прибудови літер "А1", веранди літер "А2", навісу літер "А3", ганок літер "А3", загальною площею 707,3 кв.м., розташованого за адресою: вул. Коцюбинського, 3 в с. Солнечногірське, м. Алушта, Автономна Республіка Крим.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пуктами 1, 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2013 року у справі № 5002-12/3030-2012 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити.
5. Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту", зареєстрованим за адресою: Російська Федерація, м. Москва, вул. Красноказармена, 14, право власності на будівлю гуртожитку, яка складається із літер "А", прибудови літер "А1", веранди літер "А2", навісу літер "А3", ганок літер "А3", загальною площею 707,3 кв.м., розташованого за адресою: вул. Коцюбинського, 3 в с. Солнечногірське, м. Алушта, Автономна Республіка Крим.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді В.Є. Дмитрієв
В.І. Гонтар
Розсилка:
1. ВАТ "Особливе конструкторське бюро Московського енергетичного інституту" (вул. Красноказармена, 14, Москва,111250)
2. Волковій М.І. (вул. Балаклавська, 119, кв.4, м.Сімферополь, 95048)
3. Державному підприємству "Малоріченське" (вул. Садова, 1-А,смт Малоріченське, м. Алушта, 98520)
4. Міністерству аграрної політики України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)
5. Прокурору Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95000)
6. Прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)