ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 809/2401/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: Кушніра О.В.

представника відповідача: Шпіляревича С.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до Публічного акціонерного товариства "Індуктор"

про стягнення заборгованості в сумі 16086,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Індуктор" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16086,52 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період з 01.06.2013 року по 01.07.2013 року в загальному розмірі 16086,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши адміністративний позов, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі 13.11.1998 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Фізичним особам, які відпрацювали відповідний стаж роботи у Публічному акціонерному товаристві "Індуктор" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що працівникам, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем по списку № 1 у червні 2013 року на суму 1619,30 грн., а також по списку № 2 у червні 2013 року на суму 14467,22 грн., разом 16086,52 грн. Проте, Публічне акціонерне товариство "Індуктор" на час звернення до суду не відшкодувало позивачу здійснені витрати.

За відповідачем на час звернення до суду рахувалася заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у червні 2013 року пільгових пенсій за списком № 1 - 1619,30 грн. та за списком № 2 - 14467,22 грн., всього в загальному розмірі 16086,52 грн. (а.с. 6).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

В судовому засідання з'ясовано, що позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7-12). Згідно вказаних розрахунків і повідомлень відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у червні 2013 року в загальній сумі 16086,52 грн.

Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено в повному обсязі відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, за відповідачем на час розгляду справи рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у червні 2013 року пільгових пенсій за списком №1 - 1619,30 грн. та за списком № 2 - 14467,22 грн., всього - 16086,52 грн. (а.с. 6).

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача та про наявність у останнього до досягнення ними пенсійного віку обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах.

Наявність заборгованості ПАТ "Індуктор" перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у червні 2013 року, та картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 р. № 384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. У п. 7 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську є органом Пенсійного фонду України, а тому стягнення несплачених (чи несвоєчасно сплачених) сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають сплаті у відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», належить до повноважень вказаного Управління.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми ч.ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Індуктор" (ідентифікаційний код 14313501, що знаходиться за адресою: 76009, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Максимовича, будинок 15) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код 20550895, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 44) заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 16086 (шістнадцять тисяч вісімдесят шість) гривень 52 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 15.08.2013 року.