Справа № 2-а-12861 2008 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Подрєзової Г.О.
суддів: Ярмола О.Я., Кошель Б.І.
при секретарі - Стець Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 м. Біла Церква справу за позовом ОСОБА_1 діючої від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України, Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання бездіяльності неправомірною та внесення відмітки до паспорту;
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 діюча від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 надала до суду адміністративний позов про визнання дій суб”єктів владних повноважень протиправними, мотивуючи тим, що вона та її син є прихожанами Преображенського Кафедрального Собору м. Біла Церква Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви і відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» мають право відмовитись від ідентифікаційного номера. На її звернення до Державної податкової адміністрації України та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції про звільнення її та неповнолітнього сина від ідентифікаційного номеру, їй було відмовлено на тій підставі, що існує інший порядок звільнення від ідентифікаційного номеру, передбачений наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року №602/1226. Зазначаючи, що відмовою відповідачів порушені права як її особисто так і її неповнолітнього сина , просила суд визнати бездіяльність посадових осіб Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України протиправною, зобов'язати Державну податкову адміністрацію України звільнити їх від присвоєного ідентифікаційного номеру, проставити в її паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та виключити її з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідачі Державна податкова адміністрація України та Білоцерківська ОДПІ в особі представника за дорученням позову не визнав повністю.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції та Державної податкової Адміністрації України, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов знайшов своє обґрунтування і підлягає до задоволення частково.
Так, згідно п. 2 ст. 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» в редакції від 16.07.1999 року до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка та її неповнолітня дитина є прихожанами Преображенського Кафедрального Собору м. Біла Церква Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви і через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номеру.
Відповідно до повідомлення Білоцерківської ОДПІ позивачці присвоєно ідентифікаційний номер, а неповнолітнього ОСОБА_2 ідентифікацфійний номер не присвоювався.
05.06.2008 року позивачка офіційно повідомила Державну податкову адміністрацію України та Білоцерківську ОДПІ про відмову від ідентифікаційного номеру.
Наведене підтверджується поясненнями сторін, копією заяв позивача від 05.06.2008 року, відповіддю ДПА України від 18.06.2008 року та Білоцерківської ОДПА від 17.06.2008р.
Позивачка просить визнати бездіяльність відповідачів та зобов”язати ДПА України, Білоцерківську ОДПІ звільнити їх від присвоєного ідентифікаційного номеру, проставити в її паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та виключити її з дитиною з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Заперечуючи проти позову, представник відповідачів послався на те, що для звільнення від присвоєного позивачу та його дитині ідентифікаційного номеру та вчинення в його паспорті відмітки про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера існує певний порядок, передбачений сумісним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226.
Але, з цим суд не може погодитись з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів».
А саме, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України. Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Крім того, будь-яких застережень щодо застосування норм цього Закону по відношенню до осіб яким цей номер був присвоєний раніше, Закон не містить.
Також, п.6 Положення «Про паспорт громадянина України» передбачає можливість внесення записів до паспорта, передбачених цим Положенням або законодавчими актами України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що відмова відповідачів у задоволенні заяви позивачки із посиланням на інший механізм внесення відміток в паспорти громадян та ліквідації присвоєного ідентифікаційного номеру є неправомірною.
На підставі ст. 4 Декрету КМ “Про державне мито” позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», ст. 19 Конституції України, п.6 Положення «Про паспорт громадянина України», ст.ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність посадових осіб Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України щодо відмови у звільненні від ідентифікаційного номера ОСОБА_1 - протиправною.
Зобов'язати Білоцерківську об”єднань державну податкову інспекцію звільнити ОСОБА_1 від присвоєного їй ідентифікаційного номеру, проставити в її паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити з Державного реєстру фізичних осіб інформацію про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Головуючий суддя :
Судді: