ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 23/297-б-44/163-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівБілошкап О.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року господарського суду міста Києва від 18 лютого 2013 року

у справі господарського суду№ 23/297-б-44/163-б міста Києва

за заявою доОСОБА_4 товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будінвестхолдінг"

провизнання банкрутом

ліквідаторКорольов В.М.,

за участю представників:

ПАТ "АКБ "Київ" Бойкініч Д.В.,

ПАТ ВТБ "Банк" Алюніної О.О.,

Могильника Г.Ф. Джумурата В.М.,

Грушевого М.В. Шульги О.І.,

Бортнік Л.В. Шульги О.І.,

Кірик В.В. Шульги О.І.,

Василенко І.С. Шульги О.І.,

Бондаренка С.В. Шульги О.І.,

Білозіра В.В. Шульги О.І.,

Тихомирової Т.В. Шульги О.І.,

Новіцького О.В.,

Фоліс Р.Г.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 3 грудня 2008 року за заявою ФО ОСОБА_4 (далі - ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія "Будінвестхолдінг" (далі - боржник) за загальною процедурою, відповідно до ст. ст. 11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського суду міста Києва від 7 червня 2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18 лютого 2013 року (суддя: Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, вимоги всіх кредиторів боржника, у сумі 139,484 953, 86 грн., у зв'язку з відсутністю у банкрута майна та інших активів, за рахунок яких можливо погасити вимоги кредиторів, визнано погашеними, боржника ліквідовано, провадження у вправі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року (у складі колегії суддів: Разіної Т.І. - головуючий, Гарник Л.Л., Доманської М.Л.) ухвалу господарського суду міста Києва від 18 лютого 2013 року залишено без змін.

ПАТ "АКБ "Київ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 18 лютого 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення нового ліквідатора.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "АКБ "Київ" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 24, 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою господарського суду міста Києва від 7 червня 2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Корольова В.М.

7 грудня 2012 року до господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, з якого вбачається, що ліквідатором відповідно до ст. ст. 22-34 Закону виконані усі необхідні дії по ліквідації банкрута: вжито всіх заходів на пошук, виявлення, повернення майна боржника, здійснено запити щодо виявлення майнових активів до спеціалізованих державних установ, які здійснюють реєстрацію та облік нерухомого майна.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника суд першої інстанції виходив з того, що у боржника відсутні майнові активи, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси ліквідатором були закриті рахунки боржника за відсутністю на них коштів та на засіданні комітету кредиторів ПАТ "АКБ "Київ" було прийнято рішення більшістю голосів про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції з висновками місцевого господарського суду погодився і в оскаржуваній постанові зазначив, що місцевим господарським судом правомірно затверджено звіт і ліквідаційний баланс боржника та припинено провадження у справі, оскільки у боржника відсутнє майно для погашення кредиторської заборгованості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і суперечать вимогам Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 31, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень, в тому числі вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.

Вирішуючи питання про затвердження звіту ліквідатора боржника та ліквідацію останнього суд першої інстанції, всупереч приписам ч. 4 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", залишив поза увагою те, що ліквідатор не вжив всіх необхідних заходів щодо виявлення банківських рахунків боржника, не підтвердив належними доказами факту відсутності грошових коштів у всіх банківських установах за період провадження у справі про банкрутство, господарським судом не враховано, що ліквідатором не досліджено обставин справи щодо закінчення будівництва секції "Г" житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі і нежитлових приміщень, на інвестування яких посилається у касаційній скарзі кредитор ПАТ"АКБ "Київ", і не надано інформації для вивчення судом.

Колегія судді вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що ліквідатором не отримано від банківських установ інформації щодо руху коштів боржника для виявлення можливих контрагентів ТОВ "Будівельна компанія "Будінвестхолдінг" з метою можливого відновлення фінансових та господарських документів.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника винесена, без об'єктивної правової оцінки повноти виконання ліквідатором боржника вимог ст.ст. 25, 26, 30, 31, 32 Закону.

Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає певний перелік підстав припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема п. 6 ст. 40 визначає, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

За наведених вище обставин господарським судом міста Києва було затверджено звіт ліквідатора із порушенням вимог ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і передчасно ліквідовано боржника. В порушення вимог ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції недоліків, допущених місцевим господарським судом, не усунув. Отже, є підстави вважати, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною першою ст. 11110 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (п. 3 ст. 1119 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування прийнятих у справі судових рішень і передачу справи на розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді справи суду слід врахувати наведене, виконати вимоги Закону, які врегульовують питання обов'язків ліквідатора у здійсненні ліквідаційної процедури, належно оцінити дії ліквідатора по здійсненню заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, з метою задоволення вимог кредиторів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду на те, що кредиторами у даній справі є також фізичні особи, що має бути враховано при проведенні заходів передбачених у ліквідаційній процедурі боржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 18 лютого 2013 року у справі № 23/297-б-44/163-б скасувати.

Справу передати до господарського суду міста Києва для розгляду.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

В. Поліщук