Новомиколаївський районний суд

Запорізької області

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2008 року                                                          смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новомиколаївка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта загальна середня, одруженого, працюючого в ТОВ "Сталкер" водієм, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

в с т а н о в и в:

13 травня 2002 року, близько 11.00 годин, ОСОБА_1 умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Злочин вчинено за наступних обставин.

13 травня 2002 року, в першій половині дня, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 знаходилися на території ВАТ "Вільнянський Райагроснаб", розташованого по АДРЕСА_2, здійснювали роботи по встановленню огорожі площадки для заготівлі металобрухту ПП "Дамас". Близько 11 годин цього дня, коли вони вже закінчували роботи по встановленню огорожі, до них підійшов начальник дільниці ПП "Метсировина", яка розташована також на території ВАТ "Вільнянський Райагроснаб", ОСОБА_1, який на підставі особистих неприязних відносин, викликаних тим, що ОСОБА_2 огорожею загородив проїзд на його дільницю, наніс кулаком правої руки удар в живіт ОСОБА_2

Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, не зважаючи на намагання ОСОБА_4 припинити бійку, наніс правою рукою удар в ліве вухо ОСОБА_2, а правою ногою по лівому стегну, після чого, діставши з бокового карману своєї куртки належний йому газовий пістолет, взяв його за ствол, та намагався нанести пістолетом удар по голові ОСОБА_2, але наніс удар у підставлені ОСОБА_2 руки.

Після цього ОСОБА_1 відвели до приміщення вагової.

Завдані ОСОБА_1 побої завдали ОСОБА_2 фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив суду, що він 13 травня 2002 року не наносив ОСОБА_2 ударів, а якщо і наніс, то вони були поверхневими, від яких ОСОБА_2 рівноваги не втрачав, тому винним себе у завданні побоїв не визнає.

Винність підсудного в умисному завданні побоїв підтверджуються сукупністю узгоджуючихся між собою доказів, досліджених в судовому засіданні.

Так, згідно показань допитаного на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_1, останній пояснив, що він після слів ОСОБА_2 "Ну ось і сталося", наніс йому декілька ударів. Винним в цьому вважає ОСОБА_2 який своїми словами спровокував його на нанесення побоїв (а.с. 35-37).

Вказані обставини вчинення ОСОБА_1 злочину об'єктивно підтверджуються наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив суду, що 13 травня 2002 року ОСОБА_1, підійшовши до нього раптово, безпідставно, наніс йому удар рукою в живіт та ліве вухо, ногою по лівому стегну, після чого пістолетом - по рукам, якими він захищав свою голову;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що він 13 травня 2002 року разом з ОСОБА_2 знаходилися на території ВАТ "Вільнянський Райагроснаб". Близько 11 годин до них підійшов ОСОБА_1 який раптово почав наносити ОСОБА_2 удари рукою в груди та іще декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла;

- показаннями свідка ОСОБА_5 який пояснив суду, що він працював на крані на території ВАТ "Вільнянський Райагроснаб" та бачив ОСОБА_1, який підійшов до ОСОБА_2 та наніс йому поверхневий удар рукою у вухо. Після цього він не бачив бійку, оскільки піднімав вантаж та злазив з крану;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що йому по телефону повідомили, що ОСОБА_1 на території ВАТ "Вільнянський Райагроснаб" побив ОСОБА_2 Він приїхав на вказане місце, та відвіз останнього до райвідділу міліції для написання заяви та в центральну районну лікарню для огляду. По дорозі ОСОБА_2 повідомив йому, що його безпричинного побив ОСОБА_1

При оцінці доказів у справі суд приймає до уваги, що показання потерпілого ОСОБА_2, дані ним під час допиту в якості потерпілого (а.с. 24), під час очних ставок з ОСОБА_1 (а.с. 38-39), з ОСОБА_5 (а.с. 212-213), та ОСОБА_6 (а.с. 222-223), під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 298-301), та в ході судового слідства завжди були послідовними та узгодженими між собою, та з іншими доказами, а показання  ОСОБА_1 під час досудового слідства були плутаними. Так спочатку ОСОБА_1 пояснював, що він наніс удари ОСОБА_2, потім, що він намагався нанести удари, але не доставав до ОСОБА_2, а в ході судового слідства пояснив, що удари все таки були, але вони не спричинили ОСОБА_2 фізичного болю.

Крім того, при встановленні того, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, суд також виходить із того, що захисник, заявляючи під час судового слідства клопотання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення факту завдання фізичного болю ОСОБА_2 від ударів ОСОБА_1, та підсудний ОСОБА_1, погодившись із призначенням експертизи, фактично визнали факт завдання ОСОБА_1 ударів ОСОБА_2, оспоривши лише завдання фізичного болю.

Що стосується самого клопотання про призначення вказаної експертизи, то воно було судом відхилене, оскільки для встановлення факту завдання ударів, побоїв або інших насильницьких дій, не потрібні спеціальні знання в галузі медицини, і це може бути встановлено самим судом.

Показання допитаного свідка ОСОБА_6 не мають для справи доказового значення, оскільки вона як під час досудового слідства, так і під час судового слідства не змогла точно вказати чи наносив ОСОБА_1, який в той час був її керівником, ОСОБА_2 ударів, посилаючись то на брудне скло у вікні приміщення вагової, де вона знаходилася, то на те, що вона відволікалася, та не бачила всієї сварки.

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази суд доходить висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині повністю доведена в ході судового слідства і його дії органом досудового слідства кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні підсудному покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання, а також дані про його особу.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, суд по справі не вбачає.

При призначенні підсудному покарання суд враховує, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце роботи, за місцем проживання характеризується задовільно, не прийняв жодних заходів до відшкодування завданих злочином збитків, хоча мав для цього можливість.

Оцінивши тяжкість вчиненого підсудним, а також дані про його особу, суд доходить висновку про призначення йому покарання у вигляді штрафу.

У зв'язку з тим, що на час винесення вироку сплили строки притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановлені ст. 49 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від призначеного йому покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 300 грн. в рахунок відшкодування заподіяних злочином матеріальних збитків та 10000 грн. в рахунок компенсації заподіяної йому моральної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити частково, відмовивши у відшкодуванні матеріальних збитків, які були завдані потерпілому загостренням існуючої у нього до злочину хвороби, та стягнувши з ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок компенсації завданої ОСОБА_2 моральної шкоди. 

Судові витрати, які можуть бути стягнуті з підсудного, по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами, встановленими статтею 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень на користь держави.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного йому за цим вироком у зв'язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок компенсації заподіяної йому злочином моральної шкоди.

Речовий доказ - пістолет "Super-P 35" НОМЕР_1, який знаходяться на зберіганні у Вільнянському РВ УМВС України в Запорізькій області - повернути ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. 

СУДДЯ                                                                                                А.Б.ШИШ