8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2013 року Справа № 812/6503/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Мирончук Н.В.
при секретарі судового засідання: Стройній О.О.
за участю сторін:
представник позивача: Анохіна Г.О.,
представник відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства "Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)" про стягнення коштів з усіх рахунків відкритих в установах банків на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 38832,00грн.,-
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства "Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)" про стягнення коштів з усіх рахунків відкритих в установах банків на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 38832,00грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що станом на 01.07.2013 року відповідача має податковий борг у розмірі 190120,59 грн.
Поточна заборгованість, у розмірі 38832,00грн., яка виникла по податку на додану вартість (за березень, квітень, травень) та підтверджується податковими деклараціями по ПДВ: №1300001355 від 22.04.2013 року - 15972,00грн.; №9029331406 від 20.05.2013 року - 16466,00грн.; №9036791843 від 20.06.2013 року - 6394,00грн.
Позивачем до відповідача, відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181, норми якого діяли на час виникнення податкового боргу, застосовані відповідні заходи щодо стягнення податкового боргу: направлені перша та друга податкові вимоги від 14.12.2001 року №1/109 та від 25.01.2002 року №2/166.
На підставі викладеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 38832,00грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задоволити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідач - "Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)" зареєстровано Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 17.03.2000 року (а.с.7), перебуває на обліку у ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області з 20.04.1996 року за №9, як платник податків (а.с.11) та є платником податку на додану вартість (а.с.14-16,30).
Відповідачем 22.04.2013 року подано до відповідача звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року в якій ним самостійно зазначено суму яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 15972,00грн. (а.с.21-22).
Відповідачем 20.05.2013 року подано до відповідача звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року в якій ним самостійно зазначено суму яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 16466,00грн. (а.с.19-20).
Відповідачем 20.06.2013 року подано до відповідача звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року в якій ним самостійно зазначено суму яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 6394,00грн. (а.с.17-18).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно із п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 203.1 ст.203 Податкового кодексу України).
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (підпункт 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Позивачем, відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181, норми якого діяли на час виникнення податкового боргу, відносно відповідача застосовані відповідні заходи щодо стягнення податкового боргу: направлені перша та друга податкові вимоги від 14.12.2001 року №1/109 та від 25.01.2002 року №2/166 (а.с.12-13).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у загальному розмірі 38832,00 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, вимоги, викладені позивачем у позові є доведені, тому позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства "Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)" про стягнення коштів з усіх рахунків відкритих в установах банків на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 38832,00грн., підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158- 163, 167, 183і Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60) про стягнення коштів з усіх рахунків відкритих в установах банків на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 38832,00грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60)" (код ЄДРПОУ 08680402, місцезнаходження: 93745, Луганська область, Слов'яносербський район, смт.Лозівський, вул.Цупова,3) кошти з усіх рахунків, відкритих в установах банків на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 38832,00грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 00коп.) код платежу 14010100, на розрахунковий рахунок №31118029700298, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Н.В. Мирончук