Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 р. Справа №805/10970/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 50 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Островській О.М.,

за участю

представника позивача - Костомарової О.Д. - на підставі довіреності,

представника відповідача - не з'явився,

представника третьої особи - Єрьоменка Д.Е. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Артемвугілля», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження,

встановив:

26 липня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 38456452 від 26 червня 2013 року (а.с.2-4, 52).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що 18 липня 2013 року йому стало відомо про зупинення виконавчого провадження № 38456452 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом по справі № 2а/0570/17643/2012, на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Стверджував, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки УПФУ не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг державного підприємства «Артемвугілля» перед УПФУ не відноситься до боргу за енергопостачання (енергоспоживання) чи до податкового боргу, спірна заборгованість виникла внаслідок несплати обов'язкових платежів по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на які не поширюється податкове законодавство та вказаний Закон.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги з підстав, наведених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Згідно з ч.3 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, тобто: Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу якої входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, є органом державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу», але не є юридичною особою. Водночас цей орган може бути належним відповідачем у справах з приводу оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих у виконавчому провадженні. Відповідна правова позиція висловлена в п.11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами та доповненнями).

Зважаючи на викладене, ухвалою від 06 серпня 2013 року, занесеною в журнал судового засідання (а.с.40-42) первинного відповідача по справі замінено на належного - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - Відповідач або УДВС).

З урахуванням скорочених строків розгляду справ цієї категорії, визначених ч.5 ст.181 КАС України, про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.38 КАС України, що підтверджено телефонограмою та звітом про відправлення електронної повістки (а.с.45-48).

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив. 06 серпня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від старшого державного виконавця Меженського В.В. надійшла заява про зупинення провадження по справі у зв'язку з проведенням виконавчих дій за межами міста (а.с.49).

Не вбачаючи підстав для зупинення провадження по справі, передбачених ст.156 КАС України, та з огляду на те, що відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, а зайнятість одного державного виконавця у проведенні виконавчих дій не виключає можливості забезпечення явки в судове засідання іншого представника, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника УДВС на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою від 29 липня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучене державне підприємство «Артемвугілля» (далі - Третя особа або ДП «Артемвугілля») - боржник у виконавчому провадженні 38456452 (а.с.12-13).

В судовому засіданні представник третьої особи вимоги позивача вважав необґрунтованими, надав письмові заперечення проти позову (а.с.55-57), сутність яких полягала у тому, що включення ДП «Артемвугілля» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», є безумовною підставою для зупинення виконавчих проваджень щодо стягнення з ДП «Артемвугілля» заборгованості, що передбачено п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 19 лютого 2003 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 298084 (а.с.60), довідкою АБ № 566267 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.59) та статутом підприємства (а.с.61-68).

На підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10 листопада 2005 року за № 568 ДП «Артемвугілля» включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості.

Факт перебування третьої особи в зазначеному Реєстрі підтверджується випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», виданою Розрахунковим центром державного підприємства «Енергоринок» 26 червня 2013 року за № 86/112 (а.с.58).

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а/0570/17634/2012 за позовом УПФУ до ДП «Артемвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з липня по листопад 2012 року в розмірі 5 077 821,49 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року, яка набрала законної сили 30 квітня 2013 року, позовні вимоги УПФУ задоволені у повному обсязі.

17 травня 2013 року виданий виконавчий лист по справі № 2а/0570/17634/2012 (а.с.54).

12 червня 2013 року УПФУ звернулося до УДВС із заявою про прийняття цього виконавчого документа до виконання та про відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.

14 червня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Балдинюком М.Ю. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження 38456452 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/17634/2012 (а.с.53).

Оскільки відповідач не надав суду матеріали виконавчого провадження 38456452, витребувані ухвалою від 29 липня 2013 року (а.с.11), на підставі п.п.1.1.-1.2., 2.1., 3.1.-3.5. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, судом використана інформація Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, (електронний ресурс https://trade.informjust.ua, ідентифікатор доступу А2ЕБАЕ0В53Г2).

Згідно з Інформацією про виконавче провадження, отриманою станом на 09 серпня 2013 року, на примусовому виконанні відповідача перебуває зведене виконавче провадження 36275436 про стягнення з боржника - ДП «Артемвугілля» грошових коштів, яке створене 02 січня 2013 року.

14 червня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Балдинюком М.Ю. винесена постанова про приєднання виконавчого провадження 38456452 до зведеного виконавчого провадження 36275436 (а.с.69-70).

У зв'язку із включенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, як беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» 26 червня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Балдинюком М.Ю. винесена постанова про зупинення виконавчого провадження 38456452 (а.с.6).

Із супровідним листом від 26 червня 2013 року за № 5/184-13п спірна постанова надіслана на адресу сторін виконавчого провадження, яку позивач отримав 18 липня 2013 року, що вбачається зі штампу реєстрації вхідної кореспонденції УПФУ на супровідному листі (а.с.5).

Між сторонами не має розбіжностей щодо фактичних обставин справи.

Наявність публічно-правового спору обумовлено різним тлумаченням сторонами положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», внаслідок чого сторони дійшли протилежних висновків стосовно того, чи повноважний державний виконавець зупиняти виконавче провадження за наявності фактичних обставин, встановлених судом.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системний аналіз положень ст.ст.1, 3, ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР), ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), а також п.7 ч.1 ст.2 КАС України, зумовлює висновок, що УДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наведені норми свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з положеннями ч.4 ст.13, ч.1 ст.17, ч.1 ст.55, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій.

Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.

Законом № 606 визначені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, (ст.37) та обставини, за наявності яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження (ст.38).

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону № 606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з ч.3 ст.37 Закону № 606-XIV виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначений Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-IV (далі - Закон № 2711). Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості визначений ст.3 Закону № 2711.

Абз.6 п.3.7 ст.3 Закону № 2711 передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону № 2711 учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Ст.2 Закону № 2711 визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Нормами цього Закону визначене поняття заборгованості, відповідно до п.1.4 ст.1 Закону № 2711 заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

З аналізу норм Закону № 2711 вбачається, що його дія поширюється на підприємства, які включені до Реєстру паливно-енергетичних підприємств, та суб'єктів господарської діяльності щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, а також податкового боргу.

Тобто, встановивши, що боржник є підприємством, яке включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження відносно такого боржника стосовно заборгованості, визначеної Законом № 2711, тобто тієї, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії або є податковим боргом.

Згідно з офіційним тлумаченням п.15 ч.1 ст.37 Закону 606 у взаємозв'язку з положеннями ч.1 ст.41, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, п.п.1.3, 1.4 ст.1, ч.2, абз.6 п. 3.7 ст. 3 Закону № 2711, наведеним в рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом № 2711; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом № 2711.

Як встановлено судом, стягненню з ДП «Артемвугілля» на користь УПФУ підлягає заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що з урахуванням положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зумовлює висновок про те, що вказана заборгованість не є заборгованістю, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, рівно які і не є податковим боргом.

Крім того, УПФУ як стягувач у виконавчому провадженні не належить до учасників розрахунків за енергоносії, що свідчить про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження 38456452.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 05 лютого 2013 року по справі № 21-407а12.

Заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірна постанова винесена з порушенням вимог п.15 ч.1 ст.37 Закону № 606, всупереч офіційному тлумаченню цієї норми, наданої Конституційним Судом України, отже підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати УПФУ, на користь якого постановлено судове рішення, присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Артемвугілля», про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Балдинюка М.Ю. від 26 червня 2013 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 38456452.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 09 серпня 2013 року.

4. Постанова складена у повному обсязі 13 серпня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.