ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2013 року № 826/11983/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю. при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"

до треті особи Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Сілін Денис В’ячеславович ПАТ «Універсал банк»

про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа -1), Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (третя особа-2), в якому, просить суд:

- скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 31429667 від 28 лютого 2012 року винесену Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в частині накладення арешту та заборони відчуження автомобіля марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»;

- скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №32092826 від 10 квітня 2012 року, винесену Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в частині накладення арешту та заборони відчуження автомобіля марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт та заборону відчуження з автомобіля марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

На думку позивача, оскаржувані постанови порушують його права, оскільки автомобіль перебуває у заставі банку і пріоритет права на задоволення забезпечених заставою вимог належить саме позивачу.

Відповідачем письмових заперечень на адміністративний позов не надано, на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2013 року надано завірені належним чином копії матеріалів виконавчих проваджень ВП № 31429667 та № 32092826.

Представник третьої особи-2 у судове засідання 06 серпня 2013 року не з'явився, пояснення з приводу предмету спору із визначенням позиції суду не надав, представник третьої особи-1 адміністративний позов підтримала в повному обсязі.

Враховуючи неявку представника третьої особи-2 та відповідача, суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначаються статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що позивач не є стороною спірного виконавчого провадження та оскаржує постанови про постанову про арешт коштів боржника; дії відповідача - як суб'єкта владних повноважень в межах виконавчого провадження, адміністративна справа належать до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Досліджуючи питання строку звернення до адміністративного суду, який визначений частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» подано без порушень 10-ти денного строку, оскільки про спірні рішення позивачу стало відомо згідно листа позичальника від 18 липня 2013 року , а позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва подано 29 липня 2013 року, тому, з урахуванням відсутності доказів направлення на адресу позивача спірного рішення (позивач не є стороною спірних виконавчих проваджень), суд приймає доводи позивача щодо строків звернення до суду.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 6011727.

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору, кредит надавався Третій особі на придбання транспортного засобу марки Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3, якій належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року.

Відповідно до підпунктів 2.1.1. та 2.1.2. Кредитного договору в забезпечення виконання третьою особою своїх зобов'язань по Кредитному договору, 24 січня 2008 року між позивачем та третьою особою був укладений Договір застави транспортного засобу № 6073609, відповідно до якого вищезазначений транспортний засіб передано в заставу позивачу.

Дане обтяження зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24 січня 2008 року за № 6456768.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 32092826 від 10 квітня 2012 року старшим державним виконавцем Качурою Л.В. відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва № 2-587/12 від 05 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» грошових коштів у сумі 64862,68 грн. з метою забезпечення виконання рішення накладено арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 31429667 від 28 лютого 2012 року старшим державним виконавцем Качурою Л.В. відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва № 2-763/10 від 08 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» грошових коштів у сумі 1097008,29 грн. з метою забезпечення виконання рішення накладено арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Обґрунтовуючи правову позицію, позивач вважає, що оскаржувані постанови порушують його права, оскільки транспортний засіб марки Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 перебуває у заставі банку і пріоритет права на задоволення забезпечених заставою вимог належить саме Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк»

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного.

Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-IV «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 606-IV) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 3 Закону № 606-IV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону № 606-IV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 606-IV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 606-IV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 52 Закону № 606-IV, передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Як вже зазначалось, 24 січня 2008 року між позивачем та третьою особою був укладений Договір застави транспортного засобу № 6073609, відповідно до якого вищезазначений транспортний засіб передано в заставу позивачу.

З матеріалів виконавчих проваджень № 32092826 вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду у місті Києві від 13 лютого 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 64 862, 68 грн.

На виконання рішення суду, що набрало законної сили 02 березня 2011 року, Голосіївським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.

Відповідно, спірною постановою про відкриття виконавчого провадження № 32092826 від 10 квітня 2012 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Аналогічно, на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 1097008, 29 грн. спірною постановою про відкриття виконавчого провадження № 31429667 від 28 лютого 2012 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1 в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 55 Закону № 606-IV, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону № 606-IV, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Положенням частини 3 статті 57 Закону № 606-IV, встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, обтяження на предмет застави, яке зареєстроване за позивачем згідно Договору застави транспортного засобу № 6073609 від 24 січня 2008 року та Кредитного договору № 6011727 від 24 січня 2008 року, виникло до ухвалення рішень Голосіївським районним судом у місті Києві у справах № 2-763/10, № 2-587/12_р (07 вересня 2010 року та 13 лютого 2012 року відповідно) та набрання законної сили судовими рішеннями (30 листопада 2011 року та 02 березня 2012 року відповідно).

При цьому, відповідно до Довідки про стан заборгованості за Кредитним договором, борг ОСОБА_1 перед позивачем становить 44 619, 11 грн., з яких 13785,00 грн. прострочена заборгованість.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 37 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі по тексту - Закон № 1255-IV), до публічних обтяжень належить, зокрема, звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника.

Згідно частини 2 статті 40 вказаного Закону, якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.

Аналізуючи зміст даної статті, суд дійшов висновку, що стягнення на предмет публічного обтяження - автомобіль марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, допускається лише у разі використання позивачем переважного права на звернення стягнення на дане майно.

Згідно із частинами 1-4 статті 54 Закону № 606-IV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Зважаючи на те, що в установлений законом термін позивач не був повідомлений про накладення арешту на предмет застави, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 4 статті 54 Закону № 606-IV.

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі № 2а-13061/12/2670.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірних рішень, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адмінсітративний позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» задовольнити.

2. Скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 31429667 від 28 лютого 2012 року винесену Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в частині накладення арешту та заборони відчуження автомобіля марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

3. Скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №32092826 від 10 квітня 2012 року, винесену Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в частині накладення арешту та заборони відчуження автомобіля марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»;

4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт та заборону відчуження з автомобіля марки: Renault, моделі: Kangoo 1.9.D, тип: легковий пасажирський, номер кузова НОМЕР_1, рік випуску - 2007, реєстраційний номер: НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане УДАЇ ГУ МВС України в місті Києві 22 січня 2008 року), який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2013 року.