Справа № 914/3335/2012
Провадження № 22ц/779/1643/2013
Категорія 55
Головуючий у 1 інстанції Собко В.М.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Меленко О.Є., Шалаути Г.І.
секретаря Бойчука Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Незалежна Сервісна Компанія» про захист прав споживачів та стягнення страхової виплати за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Снятинського районного суду від 21 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Снятинського районного суду від 21 травня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до ВАТ «Незалежна Сервісна Компанія» про захист прав споживачів та стягнення страхової виплати залишено без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, а матеріали справи згідно п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України повернуто позивачу за непідсудністю справи цьому суду.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 посилається на порушення судом при постановленні ухвали норм процесуального права. Зазначає, що судом не враховано, що третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку. Оскільки предметом розгляду даної справи є захист прав споживачів та стягнення страхової виплати, то справа третейському суду не підвідомча, тому просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В засідання апеляційного суду сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові. Крім того, ПАТ «Незалежна Сервісна Компанія» подало клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ВАТ «Незалежна Сервісна Компанія» про захист прав споживачів та стягнення страхової виплати, посилаючись на те, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є порушенням його прав споживача, тому дана справа підсудна Снятинському районному суду за місцем заподіяння шкоди.
Ухвалою Снятинського районного суду від 29 листопада 2012 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Незалежна Сервісна Компанія» про захист прав споживачів та стягнення страхової виплати.
Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач подав заперечення проти вирішення спору в суді, а згідно п. 13.1 договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу, від 08.02.2008 року, сторони домовились про те, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або у зв'язку з ним, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому незалежному третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту, тому позовну заяву слід залишити без розгляду, а матеріали справи повернути ОСОБА_2
Проте такий висновок суду не відповідає вимогам процесуального закону й матеріалам справи.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди").
Однак, при цьому поза увагою суду першої інстанції залишено те, що Законом України від 3 лютого 2011 року № 2983-VI "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2983-VI, після набрання чинності цим Законом, а саме з 12 березня 2011 року, третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.
Позивач 29 листопада 2012 року звернувся до суду з підстав, що при настанні страхового випадку відповідачем не виконано умови договору, що є порушенням його прав споживача.
Суд першої інстанції, відкривши провадження у даній справі про захист прав споживача, погодився із доводами позивача.
Такий висновок узгоджується з положеннями Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Тобто, договір страхування - це договір про фінансову послугу, яка відноситься до небанківського сектору.
З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" , то у разі, якщо договір майнового страхування спрямований на захист особистих майнових інтересів страхувальника, такі правовідносини регулюються цим Законом в частині, не врегульованій спеціальним законом, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.
Таким чином, спір щодо захисту прав ОСОБА_2, як споживача послуг страховика, не підвідомчий третейському суду навіть за наявності третейського застереження у договорі, а тому справа не може бути залишена без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 про захист прав споживача суд першої інстанції цих положень закону не врахував.
Крім того, не відповідає вимогам процесуального закону висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, оскільки відкривши провадження у даній справі, суд не вправі з цих підстав повертати позовну заяву ОСОБА_2
Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ст. 311 ЦПК України, а справа - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Снятинського районного суду від 21 травня 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Незалежна Сервісна Компанія» про захист прав споживачів та стягнення страхової виплати скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Меленко О.Є.
Шалаута Г.І.