Справа № 223/609/13-ц
Провадження № 2/223/361/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2013 року м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Луньової О.Г.,
при секретарі Хлопук О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження здоров'я,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження здоров'я. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що працювала в ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» з 1978 року. 27.02.2006 року була звільнена за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров'я. Працюючи у відповідача, під час виконання трудових обов'язків, 02.02.2006 року з нею трапився нещасний випадок, позивач отримала травму - закритий перелом нижньої треті лівого голіностопного суглобу, розрив зв'язок, про що був складений акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, № 12. Висновком Медико-соціальної експертної комісії від 05.09.2006 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок травми на виробництві на 25 % безстроково. Позивач просила суд стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на її користь моральну шкоду в сумі 25 000 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила суд розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги визнав частково на суму 1000 грн. Просив розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові заяви сторін, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» з 1978 року. 27.02.2006 року була звільнена за п.2 ст.40 КЗпП України в зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я ( а.с.6-8).
При виконанні трудових обов'язків, 02.02.2006 року з позивачем трапився нещасний випадок, вона отримала виробничу травму - закритий перелом нижньої треті лівого голіностопного суглобу, розрив зв'язок, про що був складений акт № 12 форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.9).
Висновком Медико-соціальної експертної комісії від 05.09.2006 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок травми на виробництві на 25 % безстроково (а.с.10-11).
При розслідуванні нещасного випадку було встановлено відсутність вини позивача. Причиною нещасного випадку стала слизька поверхня, вкрита кригою, автобусної стоянки шахти (а.с.15-16).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".
Однак, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, згідно ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", не відповідає за завдану моральну шкоду, оскільки зупинено дію абз. 4 ст. 1, підпункту "є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності", втрачено чинність Законом України від 23.02.2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Крім того, з Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключена ч. 3 ст. 34 відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок виробничої травми пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України.
Відповідно до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 7500 грн., що буде цілком еквівалентним завданим моральним стражданням.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Суд, розглянувши справу та частково задовольняючі позовні вимоги, вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір на користь держави, відповідно до ст. 88 ЦПК України в розмірі 114 грн. 70 коп.
Керуючись ст. 268 ЦК України, ч. 2 ст.153, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 8, 10, 15, 60, 79, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України "Про охорону праці", постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-9 рп/2004, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження здоров'я, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_1, одноразово, 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень, в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві при виконанні трудових обов'язків.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь держави судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривен 70 копійок.
Рішення може бути оскаржене сторонами, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, до Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області О.Г. Луньова