ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"12" грудня 2006 р. |
Справа № 03/97-2А. |
за позовом Підприємця ОСОБА_1, смт. Маневичі
до відповідача Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області, м. Ківерці
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 від 12.07.2006р.
Суддя Сініцина Л.М.
При секретарі Пастушук А.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2. -представник, дов. в справі
від відповідача: Гордійчук О.К. -гол. держ. под. інспектор, дов. в справі
Згідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в судовому засіданні 11.12.2006р. було оголошено перерву до 12.12.2006р. для подачі сторонами доказів по справі.
Суть спору: Підприємець ОСОБА_1 просить суд визнати нечинним рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 12.07.2006 року на суму 6000 грн.. Свої вимоги обґрунтував тим, що види перевірок, які мають право здійснювати представники органів державної податкової служби, визначені законом, перелік їх є вичерпним. Однак, відомості про те, яку саме перевірку було проведено представниками ДПІ, у журналі реєстрації перевірок, який знаходився у магазині, відсутні, хоча запис у журналі особами, які здійснювали перевірку вчинений був. Продавцю магазину перевіряючі повідомили, що ними здійснено планову виїзну перевірку. Актом стверджується, що було здійснено контрольну закупівлю товару на загальну суму 5,60 грн. Однак, його як керівника магазину про проведення перевірки після факту такої контрольної закупівлі повідомлено не було, що позбавило його можливості своєчасно надати представникам контролюючого органу свої пояснення та необхідні документи. На підставі Свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 21 грудня 2005 року він є платником єдиного податку. При проведенні перевірки представниками ДПІ не враховано, що суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи -платники єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 р. мають право не застосовувати для проведення розрахунків із споживачами електронні контрольно-касові апарати. Статтею 10 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», окремі категорії суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм та умов ведення діяльності звільняються від обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій. Це стверджується і переліком окремих форм та умов ведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336 та листом ДПА України «Щодо проведення розрахунків платниками єдиного і фіксованого податків та суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент»від 12.11.2001р. №15262/7/23-3117. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства.
В уточненні позовних вимог позивач просив визнати нечинним рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1 від 12 липня 2006 року на суму 6061 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву з позовними вимогами не згідний, вважає їх незаконними та безпідставними , просить відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що перевіркою встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків в сумі 1049,82 грн.; не видано покупцеві розрахункову квитанцію на суму придбаного товару, розрахункова операцію проводилась без застосування розрахункової книжки. Згідно пояснень завідуючої магазином ОСОБА_3. дане порушення допущене в зв'язку з тим, що вона, як продавець не встигала виписувати квитанції через велику кількість покупців. Претензій до проведення перевірки та перевіряючих вона не мала. Перевірка проводилась відповідно до наказу ДПА України від 11.10.2005р. №441 згідно якого перевірки РРО проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів з метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублювання перевірок. До перевірок РРО застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення позапланових перевірок.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача позов заперечила з підстав, викладених у відзиві.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд,-
В С Т А Н О В И В:
Актом №НОМЕР_3 Державної податкової адміністрації у Волинській області від 21.06.2006р. «Перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності»в магазині, що належить підприємцю ОСОБА_1, було встановлено, що розрахункова квитанція на загальну суму покупки 5,60 грн. покупцеві не видана; розрахункова операція на загальну суму покупки 5,60 грн. проведена без застосування РК; невідповідність суми готівкових коштів на місті проведення розрахунків 1250,20 грн. загальній при продажу за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня 100,38 грн. становить 1049,82 грн. в т.ч. сума покупки 5,60 грн.; купюра номіналом 50 грн. за реалізований товар була покладена продавцем магазину в пластмасову коробку, яка знаходилася під прилавком, звідки була видана здача покупцеві і звідки були перераховані готівкові кошти, які знаходились на місці проведення розрахунків (а.с.7-8).
За результатами перевірки Ківкерцівською державною податковою інспекцією 12.07.2006р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №НОМЕР_1, яким до підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6061 грн. за порушення п.п.1,2,5,13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області -23.02.2000р. (а.с.11). Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку №НОМЕР_4 від 21.12.2005 року він є платником єдиного податку (а.с.12).
Відповідно до абзацу 10 пункту 4 та абзацу 19 пункту 6 указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. з подальшими змінами та доповненнями, субєкти підприємницької діяльності -фізичні особи -платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами, але зобов'язані вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Згідно пунктів 1,2,5,13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р., з подальшими змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, провести розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Отже, підприємець ОСОБА_1., перебуваючи на єдиному податку не зобов'язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій, але зобов'язаний вести книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книжку.
З акту перевірки та документів доданих представником позивача вбачається, що книга обліку розрахункових операцій (а.с.29-32) та розрахункова книжка (а.с.38-40) підприємцем ведеться, однак, в день перевірки -21.06.2006р. розрахункова квитанція на загальну суму покупки (двох пляшок пива «Львівського»та двох пачок горішків) 5 грн. 60 коп. продавцем видана не була (а.с.8). З пояснення продавця ОСОБА_3. (а.с.47) та пояснення представника позивача (а.с.33-34) вбачається, що розрахункову квитанцію на загальну суму покупки 5,60 грн. споживачеві не було видано тому, що було багато покупців; продавця ОСОБА_3. притягнуто до адміністративної відповідальності за невидачу розрахункової квитанції у вигляді штрафу в сумі 34 грн.; особистої вини підприємця ОСОБА_1. у невидачі покупцеві 21.06.2006р. розрахункової квитанції на суму покупки -5,60 грн. немає.
Тобто, продавцем ОСОБА_3 дійсно вчинено порушення -не видано розрахункової квитанції.
Крім того, актом перевірки встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків -1250,20 грн. загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня 100,38 грн. (а.с.8).
Згідно розписки продавця ОСОБА_3. на місці проведення розрахунків були готівкові кошти в сумі 1250 грн. 20 коп. (а.с.46).
З пояснення продавця від 21.06.2006р. вбачається, що розбіжність суми вона пояснила тим, що підприємець залишив кошти для оплати за товар на фірму агро-контракт (розбіжність становить 1049,82 грн.) (а.с.47). Позивачем же долучено до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордеру №НОМЕР_5 від 21.06.2006р. ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб»на суму 87,26 грн., видаткову накладну магазину «АВС»на суму 150 грн., сплачену 21.06.2006р., фіскальний чек фірми «Волвест-Київ-Конті»від 21.06.2006р. на суму 214,11 грн.; накладну №НОМЕР_6 про оплату 21.06.2006р. -200 грн. (а.с.35-37), всього на суму -651,37 грн. Однак, ні з фіскального чеку на суму 214,11 грн., ні з накладної №НОМЕР_7 про сплату 200 грн. -21.06.2006р. не вбачається, що товар отримувався саме підприємцем ОСОБА_1. і що саме ним сплачувались кошти.
Тобто, позивачем не доведено, що кошти в сумі на яку виявлено невідповідність не є коштами від реалізації товару, що це саме ті кошти, які сплачувались 21.06.2006р. за куплений ним товар у інших постачальників.
Відповідно до підпунктів 1,3 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) на які виявлено невідповідність -у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів, у разі проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій, розрахункової книжки.
Згідно розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки підприємця ОСОБА_1. від 21.06.2006 р., фінансову санкцію визначено в сумі 6061 грн. із розрахунку - 5721,10 грн. -за невідповідність готівки (1144,22 х 5) та 340 грн. -за незастосування розрахункової книжки (17,00 х 20) (а.с.48). Сума невідповідності готівки із якої нараховувалась санкція, складає 1144,22 грн. (1250,20 грн. -100,38 грн. -5,60 грн. = 1144,22 грн.).
Отже, позовні вимоги позивача безпідставні і до задоволення не підлягають, рішення відповідача прийнято відповідно до норм чинного законодавства та фактичних обставин справи.
Щодо обґрунтування в позовній заяві незаконності перевірки, суд його до уваги не приймає, оскільки, згідно статей 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. Перевірка позивача проводилась згідно плану перевірок на підставі направлень на перевірку №НОМЕР_8 та №НОМЕР_9 від 20.06.2006р., виданих державним податковим інспекторам відділу оперативного контролю ДПА у Волинській області ОСОБА_4. та ОСОБА_5. (а.с.42-45).
Таким чином, в позові слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», статтями 70,71,86,94,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
В позові підприємця ОСОБА_1 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 12.07.2006р., відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Сініцина
В повному обсязі постанову складено ___12.2006 року.