Україна
Справа №2а-228
2008 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Пащенко Л,В.
при секретарі Кашпоровій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА 1 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій відповідача незаконними, покладення обов’язку перерахувати та доплатити щорічну разову грошову допомогу як інваліду 2-ї групи,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що згідно законодавства України він є інвалідом війни 2-ї групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Первомайським УПтаСЗН від 16.02.2003 р.
Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993р. йому щорічно, до 5-го травня, повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
У липні 2008 р. йому стало відомо, що в порушення вимог ч.5 ст.13 Закону № 3551 та ч.3 ст.22 Конституції України, у 2007 р. та у 2008 р. йому призначена грошова допомога, і нараховувалась вона не повністю, а саме: у 2007 р. йому виплачено 360 грн., а в 2008 р. виплачено 400 грн., тобто, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 2007-2008 р.р., сума недоплати склала за 2007 р. -2920,48 грн. (406,00 х1%=410,06 грн. х 8 =3280,48 грн. -360,00 (факт. виплач.); за 2008 р. – 3448,00 грн. (481,00 грн. х 8 =3848,00 грн. -400,00 грн. (факт.виплач.), в всього -6368,48 грн. І він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому заборгованості з недовиплаченої щорічної допомоги до 5-го травня, але листом від 31.07.2008 року йому було відмовлено у задоволенні його вимог.
Частиною 3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних і виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р №966-ХІІ, що прийнятий на виконання ч.3 ст.46 Конституції України, передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення мінімальних пенсій за віком. Пункт 4.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
визначеного законом.
Розмір прожиткового мінімуму з 1 квітня 2007 року затверджено ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 р. і складає 406 грн.
Розмір прожиткового мінімуму з 1 квітня 2008 року затверджено ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-У1 від 28.12.2007 р. і складає 481 грн.
Щодо порядку здійснення виплат державою, виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного бюджету, та порядку, затвердженому Законом про Державний бюджет на відповідний рік, зазначає наступне:- 09.07.2007р Конституційний суд України виніс рішення по справі №1-29/2007, в якому вказав, що «Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (ст. 46,48 Конституції України 254к/96-ВР).Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України 254к/9б-ВР)...Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб’єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не в доповідають Конституції України 254к/9б-ВР (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002р №5-рп/2002 А005р710-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від березня 2004р №7-рп/2004 (ч007р710-04) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від, 1 грудня 2004р №20-рп'2004 А020р710-04) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 р №8-рп/2005 (2008р.710-05) (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995році, набула системного характеру. Вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій ст. 95 Конституції України 254к/96-ВР, положення якої конкретизовано уст.38 Кодексу 12542-14). Встановлений ч.2 ст.95 Конституції України 254к/9б-ВР, ч.2 ст.38 Кодексу (2542-14) перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним. Зі змістом наведених положень Конституції України 254к/9б-ВР та Кодексу 2542-14 вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання від інших законів України: він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таким положенням закріплено і в ч.3 ст.27 Кодексу 2542-14.
Таким вищевказаним рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційною ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р», якою встановлено, що виплата щорічної разової допомоги здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-XII) і складає інвалідам 1 групи-450 грн., інвалідам 2 групи-360 грн.
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України « Про Конституційний Суд України» №422/96-ВР від 16.10.1996р «У разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».
Просить суд визнати дії Управління праці та захисту соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про відмову у проведенні нарахування недовиплаченої щорічної разової грошової допомоги та її виплати незаконними та такими, що порушують його Конституційні права та свободи; зобов’язати відповідача виплатити йому недоплачену одноразову щорічну допомогу як інваліду 2-ї групи до 5-го травня за 2007-2008 .р. в розмірі 6368,48 грн.
В судове засідання позивач не з»явився, надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглянути справу в його відсутність.
В судове засідання представник відповідача не з»явився, надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просить розглянути справу в його відсутність. Представником відповідача надано письмове заперечення, згідно якого відповідач до вимог ст. 54 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є управлінням виконавчого комітету Первомайської міської ради, а також кінцевім розпорядником бюджетних коштів. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їж соціального захисту» №3551 від 22.10.1993 р. на УІІСЗН покладається обов’язок здійснення виплати пільговій категорії громадян щорічної разової грошової допомоги до 9 травня. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону № 3551, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які надходять на рахунок відповідного органу Державного казначейства, який, згідно Положення про Державне Казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 р. здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.
Тому відповідач в здійсненні своєї діяльності в частині виплати разової грошової допомоги керується бюджетними нормами, а саме: Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України на відповідні роки.
Відповідно до вимог п. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а ст. 23 цього ж-Кодексу передбачає, що будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Частиною другою статті'4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Бюджетного Кодексу та ЗУ «Про Державний бюджет України».
Згідно ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави.
Ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що щорічна разова грошова допомога, виплачується у наступних розмірах: інвалідам війни 1 груші - 450 грн., інвалідам 2 групи - 360 гри. Після визначення обсягу коштів, який виділяється на поточний рік на виплату щорічної разової грошової допомога, ці кошти розподіляються між головними розпорядниками грошових коштів та доходять до кінцевого розпорядника - відповідного управління праці та соціального захисту населення, яке ці кошти виплачує громадянам у межах затверджених розмірів.
Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” УПтаСЗН виплатило позивачеві допомогу до 9-го травня в квітні 2007 р. в розмірі 360 грн. Рішення Конституційного Суду України, яким були визнанні неконституційними положення ст.29 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 р.”, було ухвалено 09.07.2007 р.
Частина 2 ст.73 ЗУ «Про Конституційний Суд України» передбачає», що у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Первомайське УПСЗН здійснило виплату щорічної грошової допомоги ветеранам війни до 9 травня 2007 року, на момент виплати допомоги ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не була визнана неконституційною, оскільки рішення щодо визнання положень цієї статті неконституційними Конституційний Суд України прийняв 09.07.2007 р.
Пункт 20 розділу 2 ЗУ №107-У1 від 28.12.2007 р. “Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до ст.12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ч.5 цієї ж статті була викладена в такій редакції: “щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Постанова КМУ №183 від 12.03.2008 р. “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 р. відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” встановлює, що виплата разової грошової допомоги інвалідам 2-ї групи здійснюється у розмірі 400 грн. Саме ця сума була виплачена позивачеві в квітні 2008 р.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В суді прийнято без заперечень, що позивач ОСОБА 1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2-ї групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Первомайським УПтаСЗН від 16.02.2003 р. (а.с.4), і має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня.
Спір стосується тільки розмірів цієї допомоги.
Відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» інвалідам 2-ї груп здійснена в 2007 р. виплата в сумі 360 грн., а в 2008 р. -400 грн. Зазначені суми позивач отримав.
Відповідно до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач отримав вказані кошти щорічної допомоги до 5-го травня поточного року.
09 липня 2007 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, З0,39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), яким ст.. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» в частині, що стосується предмету позову, визнана неконституційною. Ст.20 ч.1 п.б Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” змінено зміст ст. 12 ч.5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і викладено її в наступній редакції “щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі , який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Кабінет Міністрів України 12 березня 2008 року виніс постанову “Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “ Про жертви нацистських переслідувань”, згідно якої встановлена у 2008 році виплата разової грошової допомоги учасникам бойових дій в сумі 310 грн.
Але, 22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням визнав неконституційними положення п.20 розділу 11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік то про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р.
В цьому рішенні та попередніх рішеннях при розгляді питань щодо конституційності окремих положень закону про Держбюджет Конституційний Суд України заклав вихідний принцип - рівень соціальної забезпеченості, який раніше був встановлений для громадян України, не може бути обмеженим, тому вказаним законом не може бути зупинено дію законів, внесено до них зміни чи доповнення, змінено регулювання правових відносин за умов, що цими діями скасовується або звужується зміст та обсяг існуючих прав та свобод людини.
Таким чином, відповідно до ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА 1 в частині покладення обов’язку доплатити йому щорічну разову грошову допомогу як інваліду 2-ї групи за період 2007 р.-2008 р. в сумі 6368,48 грн. підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного розрахунку:
2007 р. - 406,00 х1%=410,06 грн. х 8 =3280,48 грн. -360,00 (факт. виплач.) =2920,48
2008 р. - 481,00 грн. х 8 =3848,00 грн. -400,00 грн. (факт.виплач.) =3448,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного суду від 09.07.2007р., Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Про Державний бюджет України на 2008 рік" ст. ст.8,9, 159-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА 1 задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області у відмові в перерахунку щорічної разової грошової допомоги незаконними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області доплатити ОСОБА 1 щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2007 рік-2008 рік в сумі 6368 грн. 48 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.
Суддя Л.В.Пащенко