№ справи:2-396/2010 Головуючий суду першої інстанції:Шилова О.М.

№ провадження:22-ц/190/4913/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С.,

суддів:Болотова Є.В., Пономаренко А.В.,

при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ВАТ «Піреус Банк МКБ» (далі - Банк) до ОСОБА_7 про дострокове розірвання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 від 28 лютого 2008 року, дострокове повернення кредиту, заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 29 січня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

30 жовтня 2009 року Банк, посилаючись на ст.. 509, 526, 546, 549, 625, 1050, 1054 ЦК України, Закон України «Про іпотеку» звернувся до суду із вище зазначеним позовом (а.с. 1-5, 74), просив достроково розірвати договір відновлювальної відкличної кредитної лінії реєстраційний номер 29 від 28 лютого 2008 року, укладений між Банком і ОСОБА_7, стягнути з ОСОБА_7 достроково суму кредиту у розмірі 62 000 доларів США, що еквівалентно 539 932, 95 грн., по курсу НБУ на 09 жовтня 2009 року - 8,01 грн. за 1 долар США, нараховані відсотки - 186 доларів США, що еквівалентно 1 489, 86 грн., нараховані прострочені відсотки 5 221, 36 доларів США та пеню по прострочених відсотках - 3 091, 96 грн., а разом 67 407, 36 долари США, що еквівалентно 539 932, 95 грн. та 3 091, 96. - пеня по прострочених відсотках; звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_7, а саме: земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Заозерненсьвою селищною радою 23 лютого 2003 року № 273 від 28 січня 2005 року № 33/1, зареєстрованого в Книзі записів актів на право приватної власності № 475, кадастровий номер 0110945300:01:005:0025; за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги Банку до ОСОБА_7; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути судові витрати в розмірі 1 700 грн. та 120 грн. В обґрунтування вимог вказав, що 28 лютого 2008 року між Банком та відповідачкою укладено договір відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29, 17 березня 2008 року додаткова угода до відновлювальної відкличної кредитної лінії на суму 62 000 доларів США зі сплатою 12 процентів річних терміном з 28 лютого 2008 року по 28 лютого 2011 року. У забезпечення зобов'язань по вказаному договору, 04 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, предметом якого є вище зазначена земельна ділянка. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору відновлювальної відкличної кредитної лінії, утворилась зазначена заборгованість.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 29 січня 2010 року позов задоволено. Розірвано достроково Договір відновлюваної відкличної кредитної лінії реєстраційний номер 29 від 28 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_7 Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ВАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість по договору відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 від 28 лютого 2008 року в сумі 539 932, 95 грн. (що еквівалентно 67 407, 36 доларам США по курсу НБУ станом на 09 жовтня 2009 року - 8,01 грн. за долар США), та пеню по простроченим відсоткам в сумі 3 091, 96 грн., загальною сумою 543 024, 91 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь «Піреус Банк МКБ» витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1 700 грн., витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 120 грн., загальною сумою 1 820 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - за договором іпотеки, зареєстрованим приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за № 1797 від 04 березня 2008 року, а саме земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого Заозерненською селищною радою 23 лютого 2006 року, згідно рішення Заозерненської селищної ради від 28 березня 2003 року за № 73 та від 28 січня 2005 року за № 33/1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 475, кадастровий номер 0110945300:01:005:0025, розташовану за адресою АДРЕСА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмету іпотеки, задовольнити вимоги ВАТ «Піреус Банк МКБ» м. Київ до ОСОБА_7 у розмірі заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 від 28 лютого 2008 року в сумі 539 932, 95 грн. (що еквівалентно 67 407, 36 доларів США по курсу НБУ на 09 жовтня 2009 року - 8, 01 грн. за 1 долар США), та пеню по простроченим відсоткам в сумі 3 091, 96 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову. Вказує, що є співвласником спірної земельної ділянки, у порушення вимог закону не був залучений до участі у справі. Також зазначає, що оскаржуваним рішенням стягнуто суму заборгованості та одночасно звернено стягнення на предмет іпотеки, що суперечить нормам чинного законодавства та пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 і представник ОСОБА_7 ОСОБА_10 просили скаргу задовольнити за її доводами, представник Банку Макєєва В.В. просила скаргу відхилити за безпідставністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що 28 лютого 2008 року між Банком та ОСОБА_7 укладено договір відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 (а.с.30-32), 17 березня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 на суму 62 000 доларів США терміном з 28 лютого 2008 року по 28 лютого 2011 року зі сплатою 12 % річних.

04 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки предметом якого є земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого Заозерненською селищною радою 23 лютого 2006 року, згідно рішення Заозерненської селищної ради від 28 березня 2003 року за № 73 та від 28 січня 2005 року за № 33/1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 475, кадастровий номер 0110945300:01:005:0025, розташовану за адресою АДРЕСА_1, площею 0, 1498 кв.м., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 36-38).

09 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 укладено угоду, предметом якої є зміни внесені в договір іпотеки на підставі додаткової угоди від 17 березня 2008 року, згідно якої іпотекою забезпечено суму кредиту у 62 000 доларів США (а.с.43).

ОСОБА_7 належним чином не виконувала зобов'язання за вказаним договором кредиту, внаслідок порушення грошового зобов'язання утворилася заборгованість, яка, станом на 09 жовтня 2009 року склала: 67 407, 36 доларів США, з яких заборгованість по кредиту 62 000 доларів США, що еквівалентно 539 932, 95 грн., по курсу НБУ на 09 жовтня 2009 року - 8,01 грн. за 1 долар США, нараховані відсотки - 186 доларів США, що еквівалентно 1 489, 86 грн., нараховані прострочені відсотки 5 221, 36 доларів США та пеню по прострочених відсотках - 3 091, 96 грн., а разом 67 407, 36 долари США, що еквівалентно 539 932, 95 грн. та 3 091, 96. - пеня по прострочених відсотках (а.с.62).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до положень ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено параграфом і не впливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до аб. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

За змістом ст. ст. 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 578 ЦК України та ст. 6 Закону України "Про іпотеку" майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 3 ст. 65 СК України встановлено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації), має бути нотаріально засвідчена.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Апелянтом не заперечується факт надання ним згоди на укладення договору іпотеки, угоди чи рішення суду про наявність частки подружжя у переданому в іпотеку майна сторони не надала.

Доводи скарги про незалучення апелянта до участі у справі, як підстава для скасування чи зміни рішення суду, колегія суддів до уваги прийняти не може як за причиною невиконання зобов'язань за кредитним договором, так і з урахуванням статусу апелянта по справі - чоловіка майнового боржника і майнового поручителя (за договором іпотеки). До такого висновку колегія суддів дійшла також тому, що вказаний договір іпотеки не являється правочином на відчуження майна, а отже спірні правовідносини не стосуються прав і обов'язків апелянта, сама ОСОБА_7 скористалась правом апеляційного оскарження, касаційну скаргу на висновки суду, які на її думку являються незаконними, не подавала.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 29 січня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 720, 50 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: