Справа № 376/1188/13-ц Головуючий у І інстанції Віговський С.І.

Провадження № 22-ц/780/4332/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.

Категорія 48 14.08.2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Поліщука М.А.

при секретарі: Баліну П.П,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Сквирської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Сквирський дитячий будинок «Надія», Державний дошкільний дитячий будинок №1 «Волошка», Голова органу опіки та піклування Сквирської міської ради Київської області Горбалінський В.М. про поновлення батьківських прав.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Служби у справах дітей Сквирської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Сквирський дитячий будинок «Надія», Державний дошкільний дитячий будинок №1 «Волошка», Голова органу опіки та піклування Сквирської міської ради Київської області Горбалінський В.М. про поновлення батьківських прав.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що заочним рішенням Сквирського районного суду від 20 червня 2011 року (справа № 2- 361/2011р.) вона позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач вважала, на даний час зникли обставини, які були підставою для позбавлення її батьківських прав: вона працює на підприємстві корпорація «Елтекс» на посаді прасувальниці 3 категорії з 09 березня 2010 року по даний час, за місцем проживання по вул. АДРЕСА_1, на роботі характеризується з позитивної сторони, планові завдання на роботі виконує вчасно та якісно. За час проживання за вказаною адресою нарікань та зауважень до неї не було, в будинку чисто та охайно, створені усі умови для виховання дітей, спиртні напої не вживає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра у Сквирській ЦРЛ не перебуває.

Позивач вважала, що може забезпечити своїм дітям необхідне харчування, медичний огляд, належне виховання та розвиток, підготовку до самостійного життя.

Позивач просила, поновити її в батьківських правах відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати дітей на її утримання та виховання.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року (справа № 2-361/2011р.) позивач позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також із позивача стягуються на утримання її малолітніх дітей на користь державного дошкільного дитячого будинку "Волошка" аліменти у розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_2 вищезазначене рішення не оскаржувала, на даний час рішення набрало законної сили. (а.с. 33).

Як встановлено заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20 червня 2011 року (справа № 2-361/2011р.) відомості про батька дітей записані за вказівкою позивача відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька за № 00000754118 від 30 червня 2009 року. (а.с. 33).

На підставі рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради Київської області «Про направлення дітей у державний заклад для дітей - Білоцерківський дитячий будинок №1 «Волошка» №45 від 03 квітня 2009 року братів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 було влаштовано до Державного дошкільного дитячого будинку №1 «Волошка», м.Біла Церква та закріплено житло за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 27, 36).

Крім того, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4, згідно довідки державного дошкільного дитячого будинку "Волошка" № 277 від 31 серпня 2012 року, путівки начальника відділу освіти Сквирської РДА №96 від 31 серпня 2012 року, наказу по Сквирському дитячому будинку «Надія» №55 від 31 серпня 2012 року, перебуваючи з моменту позбавлення позивача батьківських прав у дитячому будинку "Волошка", з 22 квітня 2009 року вибув для подальшого навчання до Сквирського дитячого будинку "Надія". (а.с. 41).

Малолітній ОСОБА_5, починаючи з 22 квітня 2009 року і на момент ухвалення судом даного рішення перебуває у державному дошкільному дитячому будинку "Волошка". Відносно ОСОБА_5 з 23 травня 2013 року почався процес усиновлення громадянами Італії. (а.с. 50).

Як видно із листа Сквирського дитячого будинку «Надія», позивач з 16 березня 2009 року працювала у TOB «BЛАKOC», а після зміни назви швейної фабрики з 09 березня 2010 року була прийнята на посаду прасувальниці Корпорації «ЕЛТЕКС» та отримала заробітну плату за останні 6 (шість) місяців у розмірі 5 622, 79 грн., що підтверджується довідками. За час перебування сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Сквирському дитячому будинку «Надія», ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала дитину, не надавала матеріальної допомоги та психологічної підтримки, не забезпечувала належним харчуванням, не цікавилася станом здоров'я, не відвідувала та не купувала належних медичних препаратів, коли хлопчик знаходився у лікарні. ОСОБА_2 не приймає участі у житті сина, не завітала на свято першого дзвінка, коли дитина пішла у перший клас. ( а.с. 49, 51, 52).

Згідно із довідкою ВДВС Сквирського РУЮ Київської області від17 травня 2013 року № 850 позивач не сплачувала аліменти на утримання своїх дітей, і станом на 01 травня 2013 року заборгованість на утримання двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становить 15 562,48 грн. (по 7781, 24 грн. на кожну дитину). (а.с. 48).

Негативний вплив та неналежне виконання батьківських обов'язків позивачем, також підтверджені медичними документами та психолого-педагогічними характеристиками виданими ОСОБА_4.

Згідно висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 29 січня 2012 року, ОСОБА_4, мав нічний енурез F 98.0, розлади психологічного розвитку F88, загальний недорозвиток мовлення F80, плоскостопість М 21.4, хронічний компенсований тонзиліт J35.0, тубінфікування кат. 5,4. На сьогоднішній день дитині ставлять діагнози: нічний енурез F 98.0, пахову килу К40. (а.с. 35).

Відповідно до витягу з протоколу діагностичного засідання ПМПК №36 від 21 травня 2009 року, ОСОБА_4 зазначено діагноз ЗНМ І-ІІр., ЗПР, туговухість. Згідно витягу з протоколу діагностичного засідання ПМПК №31 від 27 квітня 2011 року, ОСОБА_7 має синдром когнітивного дефіциту, затримку психічного розвитку, енурез, загальне недорозвинення мовлення ІІІр. У витягу №31 від 22 травня 2012 року зазначено, що інтелект ОСОБА_7 в межах норми. Загальне недорозвинення мовлення IVp. Знижений рівень готовності до школи.( а.с. 28, 32).

На даний час ОСОБА_4 закінчив 1 (перший) клас Кривошиїнського НВО. У психолого-педагогічній характеристиці зазначено, що програмовий матеріал дитина сприймає частково. До навчання відноситься з неохотою. Пам'ять нестійка, мислення наочно-образне, мовлення нечітке, не завжди зрозуміле, постійно порушує дисципліну, неврівноважений, нестриманий в своїх діях. (а.с. 43-44).

Актом обстеження житлово-побутових умов від 05 червня 2013 року встановлено, що за позивачем та її дітьми зберігається житло, де проживає її матір за адресою: АДРЕСА_2. Даний будинок є спадковим майном після смерті батька позивача. Крім ОСОБА_2. є інші спадкоємці. На даний час свідоцтво про право власності на спадщину позивач не отримала, доказів щодо отримання прав на спадкове майно суду не надала. (а.с. 65).

У одній частині будинку проживає матір позивача - ОСОБА_9, 1959 року народження. Всього зареєстровані 9 (дев'ять) чоловік. Загальна житлова площа замала для проживання всіх зареєстрованих. Будинок цегляний, дах покритий шифером, вікна та вхідні двері дерев'яні, потребують заміни. Є коридор і дві кімнати, пічне опалення, відсутня вода та каналізація. Санітарно-гігієнічні умови незадовільні. (а.с. 25-26).

Крім того, комісією встановлено, що позивач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Зі слів ОСОБА_2, живе у будинку свого хрещеного ОСОБА_10, 1958 року народження. Щомісячна оплата за користування житловою площею складає 300 грн. Належних доказів на підтвердження даних обставин позивач не надала.

Судом встановлено, що згідно обстеження умов проживання, по АДРЕСА_2 позивач не проживає взагалі, а фактично мешкає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_11, 1963 року народження за адресою: АДРЕСА_3 в приміщенні літньої кухні, площа якої складає близько 8-10 кв.м.

Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ч. 1,3 ст. 151 СК України).

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ч.1-5 ст.150 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 169 СК України, суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Відповідно до п. 19 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суди при розгляді справ про поновлення батьківських прав зобов'язані перевіряти, наскільки змінилася поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

Як видно із матеріалів справи, на даний час у житті позивачки не спостерігаються стійкі та істотні позитивні зміни у її поведінці порівняно із часом, коли ОСОБА_2 за рішенням суду було позбавлено батьківських прав. Обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав не зникли, а навпаки негативно поглибилися, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на недопустимість врахування думки дітей при вирішенні судом питання щодо поновлення її батьківських прав судом, виходячи з наступного.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Проте, суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до п. 19 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», при вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Доказами, наданими до суду встановлено, що через негативний вплив та неналежне виконання батьківських обов'язків позивачем, що підтверджено медичними документами та психолого-педагогічними характеристиками, стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей знаходиться у край незадовільному стані, враховуючи думку представників установ, де знаходяться діти, суд першої інстанції вірно вважав неможливим з'ясовувати думку дітей при вирішенні питання щодо поновлення позивача батьківських прав, оскільки цього вимагають їх інтереси.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд прешої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не змінила своє життя в позитивну сторону, зокрема, проживає не за місцем реєстрації в антисанітарних умовах, протягом тривалого часу не здійснила дії щодо оформлення спадкового майна, а саме в будинку в якому зареєстровані вона та діти, у законному порядку не створила нову сім'ю, з часу позбавлення її батьківських прав не піклувалася про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, а у матеріалах справи відсутні докази піклування про дітей щодо яких позивач була позбавлена батьківських прав.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позову, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 14 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: