252/7878/13-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Полтавець Н.З. при секретарі Федорченко О.О., за участю прокурора Харасайло Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка подання про умовно - дострокове звільнення від покарання засудженого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, до арешту не працював, раніше судимого 25.01.2010 р. за ст.. 185 ч.1, 75, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,мешкав: АДРЕСА_1, засудженого: 26.01.2012 р. Жовтневим райсудом м. Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України до 4 років позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з поданням адміністрація Микитинської ВК № 87 м. Горлівки та спостережна комісія при виконкомі Микитівської адміністрації Горлівської міської Ради клопочуть про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1

Суд, вислухавши представника Микитинської ВК-87, думку прокурора, який не підтримав клопотання, дослідивши матеріали й давши оцінку в їх сукупності, доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання.

Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, та ін., а й активна форма його поведінки: активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин та ін.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м*яким» від 26 квітня 2002 року зазначено, що судам слід ретельно з*ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених у виправно-трудової установи, а також його намір щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Як вбачається з наданих документів до справи ОСОБА_1 за весь час відбування покарання має лише одне заохочення, що не може свідчити про його сумлінну поведінку та сумлінне ставлення до праці, які б доводили його виправлення.

Керуючись ст. 539 КПК України, та ст. 81 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від покарання засудженого ОСОБА_1 за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.01.2012 року на не відбутий термін відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: